У 1942 році закінчив Московський геологорозвідувальний інститут імені Серго Орджонікідзе, гірничий інженер-геолог.
У 1941—1944 роках — начальник загону геологорозвідувальної партії тресту «Ленгеолнеруд» і тресту «Алтайзолото» в Казахській РСР та Челябінській області РРФСР.
У 1944—1948 роках — старший інженер, начальник комплексної експедиції Всесоюзного тресту «Союзспецрозвідка» в Москві
У 1948—1951 роках — головний інженер експедиції № 19 Всесоюзного тресту «Узбспецрозвідка» в місті Ташкенті Узбецької РСР.
У 1951—1956 роках — начальник підприємства № 10 комбінату № 6 (Ленінабадського гірничо-хімічного комбінату) Таджицької РСР.
У травні 1956 — квітні 1975 року — директор Цілинного гірничо-хімічного комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР з видобутку і переробки уранових руд у місті Цілиноград—25 (з 1964 року — Степногірськ) Цілиноградської області Казахської РСР.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1971 року за великі заслуги у виконанні п'ятирічного плану з випуску спеціальної продукції, впровадження нової техніки і передової технології Смирнову Сергію Артемович присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У квітні 1975 — січні 1979 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Казахської РСР.
У 1979—1995 роках — головний спеціаліст із гірничих питань, головний технолог, радник начальника Першого головного управління Міністерства середнього машинобудування СРСР. У 1995 — 2000-х роках працював головним спеціалістом, радником президента російського концерну ВАТ «Атомрідметзолото» в Москві.
З 1997 року — персональний пенсіонер у місті Москві.
Помер 22 березня 2009 року в місті Москві. Похований на Перепечинському цвинтарі Москви.
Родина
Дружина — Худякова Тетяна Вікторівна. Дочка — Ірина.
