Макар Нагульнов («Піднята цілина»), Олексій Каледін («Маю честь»), Борис Годунов («Борис Годунов»), Йосип Сталін («Далі, далі, далі...»), Федір Карамазов («Брати Карамазови»), Сальєрі («Моцарт і Сальєрі»), Ричард III («Ричард III»)
Микола Сорокін народився 15 лютого 1952 року на хуторі Козачий Веселівського районуРостовської області, територія Росії.
В 1971 році вступив на акторське відділення Ростовського училища мистецтв (майстер курсу Народний артист СРСРМихайло Бушнов). У 1975 році після закінчення навчання вступив на роботу в Ростовський-на-Дону драматичний театр ім. М. Горького. У 1984 році отримав вищу освіту, закінчивши акторсько-режисерський факультет Московського Державного інституту театрального мистецтва ім. А. Луначарського (викладач з акторської майстерності Народна артистка СРСРЕліна Бистрицька).
У 1996 році Микола Сорокін призначений художнім керівником Ростовського академічного театру драми ім. М. Горького, а у 2007 році став директором театру. Крім режисерських постановок самого Миколи Євгеновича, в театр регулярно запрошуються режисери з Москви, Санкт-Петербурга, близького і далекого зарубіжжя.
З 1999 по 2003 рік — депутат Державної думи федеральних зборів РФ третього скликання (член фракції «Єдність», потім політичної партії «Єдина Росія»), обіймав посаду заступника голови комітету з культури і туризму.
З 2004 по 2012 рік займався викладацькою діяльністю. Був професором Ростовського філії Санкт-Петербурзького університету культури і мистецтв, випустив два акторських курсу.
Микола Євгенович Сорокін все своє творче життя присвятив ростовської сцені. Він пропрацював у театрі близько сорока років. Як актор блискуче створив безліч різнохарактерних класичних образів, як режисер поставив чимало вистав у рідному театрі, такиж ставив спектаклі за кордоном.