Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Сто рублів

Сто рублів
Зображення
Країна походження  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Номінал 100 ₽ Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сто рублів у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сто рублів (100 рублів) — традиційна банкнота[1], а також, зрідка, монета, Російської імперії, СРСР, Росії та багатьох держав та утворень на їхній території номіналом 100 рублів; традиційний колір — світло-бежевий. У Радянському Союзі протягом 57 років, з 1934 по 1991 рік, — найбільша банкнота. У царській Росії на банкноті зображувалася імператриця Катерина II, від цього пішла народна назва «катенька».

Історія

Поява банкнот номіналом сто рублів зумовлена початком випуску паперових грошей у Росії. Це традиційний для російських грошей великий номінал; зазвичай найбільший — до 1898 і в 1934—1991 роках (у 1898 вперше була введена більша банкнота 500 рублів, відновлена також у 1991 і випускається по теперішній час).

Центральний Банк Росії 30 червня 2022 року представив модифіковану купюру номіналом 100 рублів[2]. На купюрі зображено Спаську вежу, Будівлю МДУ, Парк Заряддя[3].

Характеристики банкнот

Зображення Розміри

(мм)

Основні

кольори

Опис Дата

виходу

Лицьова сторона Зворотний бік Лицьова сторона Зворотний бік Водяний знак
260×122 жовто-коричневий номінал, пояснювальний напис, портрет Катерини II, підписи касира і керуючого, рік випуску номінал, державний герб портрет Катерини II 1898
260×122 світло-коричневий портрет Катерини II, номінал номінал цифрами і прописом, пояснювальні написи портрет Катерини II 1911
145×96 коричневий номінал цифрами і прописом, пояснювальні написи герб Росії, номінал цифрами і прописом числа "100" 1918
98×52 пісочний номінал цифрами і прописом, пояснювальні написи номінал цифрами і прописом, герб РРФСР числа "100" 1919
86×48 помаранчевий номінал цифрами і прописом, пояснювальні написи, герб РРФСР числа "100" 1921
лимонно-жовтий
144×95 червоний герб РРФСР, номінал цифрами і прописом номінал, текст умов деномінації шестикутні зірки, що утворюють шестикутники 1922
142×95 темно-фіолетовий Ромби, утворені світлими і темними трикутниками 1923
230×115 бежевий

фіолетовий

напис «Білет Державного банку СРСР», портрет В. І. Леніна анфас, герб СРСР, номінал цифрами і прописом. панорама Кремля з софійської набережної: Боровицька вежа, Збройова палата, Водозвідна вежа, Великий Кремлівський палац, Тайницька, Петрівська, 1-а і 2-а Безіменні вежі, Архангельський собор, дзвіниця Івана Великого В. І. Ленін 16 грудня 1947 року

березень 1957 року

140×71 бежевий напис «Білет Державного банку СРСР», портрет В. І. Леніна в профіль, герб СРСР, номінал цифрами і прописом. номінал цифрами і прописом 15 офіційними мовами республік СРСР, Водовзводна вежа. В. І. Ленін 1 січня 1961 року
144×71 бежевий

синій

23 січня 1991 року
номінал цифрами і прописом російською мовою, Водовзводна вежа темні та світлі 5-кінцеві зірки 4 березня 1992 року
130×57 синьо-блакитний Сенатська вежа Московського Кремля і Російський прапор на куполі будівлі Сенату Московський кремль; Спаська, Царська, Набатна і Костянтино-Єленінська вежі 5-кінцеві зірки та хвилясті смуги 25 січня 1993 року
150×65 коричневий Квадрига Аполлона на будівлі Великого театру (Москва) Головний фасад Великого театру "100", Великий театр 1 січня 1998 року
1 січня 2001 року
16 серпня 2004 року 
150×65 оливковий, помаранчевий фрагмент Спаської вежі Московського Кремля з курантами, головна будівля МДУ, парк «Заряддя», Останкінська телевежа Ржевський меморіал Радянському солдату, журавлі, що летять Спаська вежа, "100" 30 червня 2022 року

Примітки

  1. У 1992—1997 в Росії «100 рублів» — також повсякденна (неінвестиційна) монета регулярного чекана.
  2. Банк России выпускает обновленную банкноту 100 рублей (рос.). Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  3. Банкнота Банка России номиналом 100 рублей выпуска 2022 года (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya