Стронціаніт

Стронціаніт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Str[2]
Хімічна формула	SrCO₃
Nickel-Strunz 10	5.AB.15[3]
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Твердість	3,5
Колір риси	білий
Густина	3,78 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь	Strontiand[4]
Типова місцевість	Strontiand[4]
Стронціаніт у Вікісховищі

Стронціаніт (рос. стронцианит; англ. strontianite; нім. Strontianit m) — мінерал, карбонат стронцію острівної будови. За назвою міста Стронтіан (Шотландія), F.G.Sulzer, 1790.

Хімічна формула: Sr[CO₃]. Містить (%): SrO — 70,1; CO₂ — 29,9. Як правило містить домішки Са (до 13 % СаО), Ва, Pb. Кристалічна структура типу арагоніту. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділень: зернисті, щільні і волокнисті агрегати, рідше кристали голчатого або призматичного вигляду. Густина 3,76. Тв. 3,5-3,75. Безбарвний, жовтий, зелений, сірий. Блиск скляний, смолистий. Злом нерівний до на пів-раковистого. Прозорий до напівпрозорого. Крихкий.

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з целестином, баритом, кальцитом, сульфідами та в екзогенних утвореннях (у вапняках, мергелях). Знахідки: Стронціан, граф. Аргайл (Шотландія), Вестфалія, Гарц (ФРН), Зальцбурґ (Австрія), Кавказ (РФ), Скохарі, шт. Нью-Йорк, Мад-Гіллс, шт. Каліфорнія (США). В Україні є в Криму.

Розрізняють:

• стронціаніт баріїстий (суміш з баритом),
• стронціаніт кальціїстий (різновид, який містить до 13 % СаО).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Стронціаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Стронціаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Strontianite [Архівовано 30 березня 2014 у Wayback Machine.]