Стукашов Сергій Вікторович

	Сергій Стукашов
Особисті дані
Народження	12 листопада 1959 (65 років)
	Акташ, КазРСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Вікторович Стукашов (рос. Сергей Викторович Стукашов, нар. 12 листопада 1959, Акташ) — радянський футболіст, ща грав на позиції нападника за «Шахтар» (Караганда), «Кайрат» та «Динамо» (Москва), а також національну збірну СРСР. Майстер спорту міжнародного класу.

Клубна кар'єра

Народився в селищі Акташ Карагандинської області, КазРСР. Вихованець школи «Шахтаря» (Караганда). В основному складі «Шахтаря» Сергій дебютував уже в 17 років у сезоні 1976, провівши тоді 6 матчів, виходячи на заміну, і забив 1 гол у Другій лізі.

Уже в наступному сезоні він потрапив до дубля вищолігового «Кайрата», а ще через рік, в 1978 році, дебютував в основному складі алматинців, забивши вже в тому сезоні перші свої 3 м'ячі за «Кайрат» у вищій лізі країни. Дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР 1978 року грою проти тбіліського «Динамо», замінивши легендарного «кайратівського» бомбардира Анатолія Іонкіна, для якого та гра стала останньою в кар'єрі гравця^[1]. Сергій же зіграв за цю команду 8 сезонів, в яких провів 185 гри чемпіонату, в яких забив 52 м'ячі.

У грудні 1984 року Стукашов перейшов у «Динамо» (Москва). Дебютував за столичну команду 6 березня 1985 року в матчі Кубка володарів кубків з грецькою командою «Лариса» (0:0)^[2]. Вперше зіграв за «Динамо» в чемпіонаті СРСР 15 березня 1985 року у матчі з дніпропетровським «Дніпром». З командою став срібним призером чемпіонату СРСР 1986 року, але восени 1988 року, у віці лише 29 років, через травми змушений був завершити кар'єру^[1]. Всього у вищий лізі чемпіонату СРСР провів 223 матчі, забив 52 голи. У єврокубках провів 8 матчів^[3].

Виступи за збірні

З юнацькою збірної до 18 років став переможцем юнацького чемпіонату Європи 1978 року у Польщі. Цей результат дозволив Стукашову зі збірною до 20 років поїхати на молодіжний чемпіонат світу 1979 року. Там радянські футболісти здобули срібні нагороди, програвши у фіналі аргентинцям з Марадоною у складі.

28 березня 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної СРСР у товариському матчі із Західною Німеччиною (1:2). 21 січня 1985 року зробив дубль у поєдинку Кубка Неру зі збірною Китаю (3:2). Всього провів за збірну 6 матчів і забив 2 голи.

Тренерська кар'єра

У 1991 році закінчив Вищу школу тренерів, після чого у 1992—1998 роках був тренером СДЮШОР «Динамо» (Москва), а у 1998—2001 роках працював тренером відділу збірних команд РФС.

З січня по травень 2002 року був головним тренером нижчолігового клубу «Спартак» (Щолково).

З січня 2003 по березень 2006 року був головним тренером дублюючої команди «Рубіна» (Казань), а з березня 2006 по 2010 рік був тренером ЦПФ ФК «Динамо» (Москва) ім. Л. І. Яшина. (команда 2001 р.н. — головний тренер; команда 1992 та 1994 р.н — помічник головного тренера).

У січні 2011 року приєднався до тренерського штабу «Кайрата» (Алма-Ата)^[4], де працював до 29 червня 2011 року^[5].

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — СРСР

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
28/03/1984	Ганновер	ФРН	2 – 1	СРСР	товариський матч	-	63'
21/01/1985	Кочі	КНР	2 – 3	СРСР	Кубок Неру	2
25/01/1985	Кочі	СРСР	1 – 2	Югославія	Кубок Неру	-
28/01/1985	Кочі	Іран	0 – 2	СРСР	Кубок Неру	-	55'
04/02/1985	Кочі	СРСР	2 – 1	Югославія	Кубок Неру	-
27/03/1985	Тбілісі	СРСР	2 – 0	Австрія	товариський матч	-	57'
Усього		Матчів	6		Голів	2