Походив з луцької сім'ї караїмів, завезених литовським князем Вітовтом[3]. Проявив здібності до наук, відтак став впливовим караїмом Західної України — гахам в Луцьку. На початку ХІХ століття переїхав до Криму.
Завдячуючи своїми здібностями, став старшим газзаном в Чуфут-Кале. В Криму розкрився його богословський хист та видав декілька книжок. У середині ХІХ століття переїхав у другу столицю караїмів — Євпаторію і продовжував свої дослідження та проповіді[4].
Обійнявши посаду головного газзана Херсона, переїхав туди. Разом із відомим караїмським сподвижником Авраамом Фірковичем (колишнім своїм учнем[5]), був один з перших вчених, який відстоював гіпотезу про походження караїмів Східної Європи (відмінне від євреїв-талмудистів)[6].
Родина Мордехая Йосиповича також знана серед караїмської спільноти[7]:
Син, Султанський Ісаак Мордехайович, видатний караїмський вчений, вчитель і проповідник. Старший газзан в Одесі, Євпаторії, Севастополі, Сімферополі та Бахчисараї[8].
Мордехай Султанський за своє життя склав чимало проповідей та богословських текстів, частина з них була видрукована (близько 16 публікацій різних проповідей, досліджень та настанов)[10]. Не всі з них дійшли до сучасників і про них довідуються лише через згадування та цитування в інших богословів[11].
До сучасників дійшло з десяток творів караїмського богослова Мордехая Султанського:
«Michtam Sur-me-Ra» — «Припис віддалення від поганого»;
"Palge Majim;— «Джерела»;
«Midot Oz» — «Міри стійкості»;
«Hod Malkut» — «Величність»;
«Sefer Dchiyat Keev» — «Книга, що знімає біль».
«Zecher Chaddykim»
Одна з перших книжок написаних Мордехаєм Султанським по приїзду в Крим, рукопис складений в 1838 році в Чуфут-Кале був опублікований лише в 1920 році. Назва книжки «Zecher Chaddykim», а з давньоєврейської мови (זכר צדיקים או קצור אגדה) «Зехер Чаддикім» перекладається як «Пам'ять праведників або коротка оповідь»[12]. Завдяки старанням польської караїмської громади та Самуїла Авраамовича Познанського, через майже сто років, у Варшаві в 1920 році було надруковано книжечку «Zecher Chaddykim», рукопис якої зберігався у Великий синагозі Варшави.
Переїхавши до Криму і спізнавшись з караїмським сподвижником Фірковичем, Мордехай Султанський утвердився в своїх здогадках та знаннях щодо існування караїмів від давніх часів. Тож написав свій рукопис, який став практичним дослідженням історії караїмів, які він знав і збирав, а потім переніс із усної форми у письмовий варіант, склавши свої «54 короткі оповіді»:
1 - 32 глави — оповідь про відмінності караїмів від раввиністів, виведена ще від часів історії поділу ізраїльтян на караїмів і раввинів-талмудистів, також читач дізнається про виникнення караїмських громад на Близькому Сході.
33 - 39 глави — оповідь про появу караїмських громад у Криму;
Своєю роботою Султанський ще більше загострив полеміку щодо відмінності караїмів та талмудистів і, приставши на сторону Фірковича, він вирізняє правовірність караїмів над їхніми опонентами. Праця головного газзана Чуфут-Кале мала великий розголос серед караїмів та інших впливових верств Криму, формуючи їхню загальну думку та сприйняття цієї національної меншини, чого й добивався автор (вказуючи у своїй передмові):
У наш час Творець, благословенний Він, пробудив дух багатьох вчених з народів землі до вивчення різних наук. І стали вони досліджувати події минулого, що відбувалися в кожному народі, і вирушили мандрувати по землі, щоб побачити все на власні очі і отримати знання з перших рук. Через наше місто Бахчисарай проїжджали знатні і відомі люди з різних країн, з Франції, Німеччини, Англії та ін. , І особливо з країни Государя нашого великого Імператора Російського, та піднесеться слава його, поважні й шановані люди з Петербурга і Москви та інших великих міст . Коли їм ставало відомо про те, що недалеко від Бахчисарая є скеля Кале, на якій відокремлено від решти живуть одні тільки караїми, то у них виникало благий намір піти подивитися на нас. Бажаючи якомога більше дізнатися про нас, вони відвідували наш дім молитви і гостювали в одному з наших будинків, де ми їх пригощали, як могли. Розмовляючи з нами, вони задавали питання про караїмів, кажучи: «Хто такі караїми? Звідки і за яких обставин прийшли сюди? Скільки років пройшло з тих пір як вони тут оселилися? У яких ще країнах живуть караїми? Коли з'явилася релігія караїмів, і які її основи? Що означає ім'я караїмів і що означає ім'я раввіністов? Які основи релігії раввіністов? Чому караїми відділилися від раввіністов і в який час це сталося? »І так далі. Ми відповідали їм те, що знали, але ж слова, вимовлені устами, несуться вітром і зникають. Тому вирішив я записати в книгу оповідання, в якому будуть коротко дані відповіді на всі питання про караїмів і раввіністамі, від виникнення і до наших днів, щоб всякий цікавиться караїмами зміг скласти про них повне уявлення.[13]
«Petach Tikwah»
Граматика давньоєврейської мови видана Мордехаєм Султанським у 1857 році в Євпаторії. Назва книжки «Petach Tikwah», а з давньоєврейської мови (פתח תקוה) «Петах Тиква» перекладається як «Ворота надії»[14].
У своїй праці караїмський богослов та учитель пояснював правила граматики за текстами священної книги євреїв, добавляючи вкладки з нотами та текстами священних пісень. Книжка мала популярність серед караїмів як у межах Російської імперії, так і за її межами. В 2011 році книжка була вдруге видрукована в Ізраїлі[15].
«Sefer Tetib Daat»
Полемічна книга написана Мордехаєм Султанським у 1858 році в Євпаторії. Назва книжки «Sefer Tetib Daat», а з давньоєврейської мови (ספר תטיב דעת) «Сефер Татів Даат» перекладається як «Книга роз'яснень». В книжці автор піднімає актуальні питання-суперечності із представниками талмудистської течії в юдаїзмі.
«Or ha-Ganuz»
Релігійно філософська праця Мордехая Султанського написана в Євпаторії. Назва книжки «Or ha-Ganuz», а з давньоєврейської мови (אור הגנוז) «Ор а-Гануз» перекладається як «Прихований світ». Книжка справили враження на різні течії юдаїзму, а сучасні єврейські ортодокси, кабалісти взяли на озброєння цю утопію, назвавши свою комуну поселення такою ж назвою.
«Sefer ha-Taam»
Книга написана Мордехаєм Султанським в Євпаторії. Назва книжки «Sefer ha-Taam», а з давньоєврейської мови (ספר הטעם) «Сефер а-Таам» перекладається як «Книга (правильних) смаків». Її можна назвати ще «Книга поглядів (правильних)», адже у ній автор публічно відповідає на запити відомого російського краєзнавця та етнографаВсеволода Міллера та інших російських дослідників про відмінності юдаїзму і караїмізму.
«Sefer Jalkut»
Збірник статей написаний Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Sefer Jalkut», а з давньоєврейської мови (ספר ילקוט) «Сефер Ялкут» перекладається як «Книга для суми». В книжці зібрані авторські роздуми та проповіді (в стилі гомілій), якими аналізуються тексти святих книг юдаїзму.
«Michtam Sur-me-Ra»
Збірник моральних настанов написаних Мордехаєм Султанським в Криму. Назва книжки «Michtam Sur-me-Ra», а з давньоєврейської мови (מכתם סור מרע) «Міхтам Сур-ми-Ра» перекладається як «Припис віддалення від поганого».
«Palge Majim»
Коментарі складені Мордехаєм Султанським до священних єврейських пісень. Назва книжки «Palge Majim», а з давньоєврейської мови (פלגי מיים) «Палгей Маїм» перекладається як «Джерела». У книжці зібрані коментарі-пояснення автора до відомих п'яти старозавітних пісень Плачу Єремії.
«Midot Oz»
Книжка-підручник для караїмських меламедів та учнів початкової школи-мідраш написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Midot Oz», а з давньоєврейської мови (מידות עוז) «Мідот Оз» перекладається як «Міри стійкості». У ній присутні настанови для училелів і учнів Тори.
«Hod Malkut»
Історична книга-посвята, російському імператору Миколі І, написана Мордехаєм Султанським. Назва книжки «Hod Malkut», а з давньоєврейської мови (הוד מלכות) «Ход Малкут» перекладається як «Величність».
«Sefer Dchiyat Keev»
Послання-звернення Мордехая Султанського до караїмських провідників-вождів. Назва книжки «Sefer Dchiyat Keev», а з давньоєврейськоі мови (ספר דחית כאב) «Сефер Дхіят Кээв» перекладається як «Книга, що знімає біль».
Вплив
Будучи плідним караїмським автором богословських та полемічних текстів Мордехай Султанський, своєю творчістю дав новий поштовх у розмежуванню послідовників караїмів та раввіністів-талмудистів. Однозначно висловлюючись про першородність караїмського віровчення над талмудистами, він у крутій формі (більш зверхньо) озвучує свої випади щодо їхньої новомодної течії юдаїзму. Завдячуючи творчості Султанського, сучасники мають змогу дізнатися про традиції та звичаї тогочасних караїмів (про які оповідається в богословських настановах та оповідях) і частково про історію караїмів (хоча в деяких його творах хронологія не збігається із загальновизнаною). Щодо християнства та інших віровчень, то Мордехай Султанський не був такий категоричний, як караїми (більшість яких схилялися до тверджень Ісаака Трокського, який в трактаті «Хіззук Емуна» («Зміцнення віри»), критикував християнську догматику, спростовуючи визнання ІсусаМесією і піддаючи сумніву його божественність), очевидно, тривалий час життя поміж християнами та мусульманами він не наважився відкрито опонувати їм, навмисно ігноруючи їх[16], але під кінець свого життя змушений був вдатися до публічного спілкування із краєзнавцем Всеволодом Міллером та навіть написав філософське послання імператору Миколі І.
