Суперіонний провідник, суперіонник або твердий електроліт — твердотільний матеріал, електропровідність якого зумовлена рухом іонів.

Суперіоніки є матеріалами з іонним типом хімічного зв'язку, в яких існує жорстка підґратка іонів одного сорту, які надають матеріалу твердотільних властивостей, та водночас малі рухливі іони іншого типу, які можуть пробиратися через проміжки в ґратці, виступаючи носіями заряду. У твердих електролітах, як і в звичайних електролітах, електрони сильно зв'язані зі своїми іонами й виконувати роль носіїв заряду не можуть — електронна провідність мала. Прикладом суперіоніка є йодид срібла AgI.

Питома електропровідність суперіонних провідників перевищує значення × 10^-4 Ом^-1·см^-1. Такий матеріал як RbAg₄I₅ має провідність 0,25 Ом⁻¹·см⁻¹.

Суперіоніки використовуються в батарейках, паливних елементах, іоністорах, хімічних сенсорах.

В іншому мовному розділі є повніша стаття Fast-ion conductor(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської. (20 жовтня 2024) Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська». Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії! Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії. Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті. Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.