Суцвіття

Суцвіття (лат. inflorescentia) — це сукупність дрібних квіток, які розміщуються на загальній осі, в певному положенні, і є видозміненими пагонами.

За типом галуження поділяються на прості та складні.

Суцвіття забезпечують краще пристосування до запилення та утворення більшої кількості плодів та насіння.

Квітки рідко бувають розміщені на пагонах поодинці (наприклад, магнолія, тюльпан), найчастіше вони зібрані у групи, що утворюють суцвіття. Про переваги останніх над поодинокими квітками йтиметься нижче. Будь-яке суцвіття має головну вісь (вісь суцвіття) та бічні осі, які можуть або розгалужуватись, або бути нерозгалуженими, їхні кінцеві відгалуження (квітконіжки) несуть квітки.

Всі суцвіття поділяються на вузли і міжвузля (пор. з пагоном). На вузлах розміщуються приквітки, а на вузлах квітконіжки — приквітнички.

Прості — суцвіття, у яких на головній осі розташовані поодинокі квітки і таким чином, галуження не перевищує двох порядків (наприклад, у гіацинта, черемхи, подорожника);

Складні — суцвіття, у яких на головній осі розташовані власні (парціальні) суцвіття, тобто розгалуження досягає трьох, чотирьох і більше порядків (наприклад, у бузку, бирючини, калини). Їх також називають волоть.

Рацемозні, ботриоїдні або ботричні (від лат. racēmus і грец. ботріон — китиця, гроно) — суцвіття з моноподіальним типом наростання осей і акропетальним (тобто спрямованим від підстави осі до її верхівки) розкриттям квіток (наприклад, іван-чай, грицики);

Цимоїди (від лат. cyma — напівзонтик) — суцвіття із симподіальним типом наростання осей і базипетальним (тобто спрямованим від верхівки осі до її основи) розкриттям квіток.

Фрондозні — з розвиненими зеленими приквітками (меліса лікарська, собача кропива звичайна);

Фрондулозні — з маленькими зеленими приквітками (льонок звичайний, фіалка);

Брактеозні — з лускоподібними приквітками (конвалія, бузок, вишня, полин);

Антодії — із забарвленими великими або маленькими, сухими чи соковитими приквітками (шавлія мускатна, цмин пісковий, артишок колючий);

Голі — з редукованими приквітками або без них (капуста, дзвоники).

Існують і перехідні форми суцвіть: фрондозно-фрондульозні, фрондозно-брактеозні тощо.

Політелічні, відкриті, незавершені, бокоцвіті — головна та бічні осі ростуть необмежено і не закінчуються квіткою; послідовність розкриття квіток знизу вгору, від центру до периферії (родини капустяні, вересові, зонтичні, первоцвіті, бобові, губоцвіті, ранникові, пасльонові, айстрові, злакові тощо).

Монотелічні, закриті, завершені, верхоцвіті — головна і бічні осі рано припиняють ріст, закінчуються квіткою, послідовність розкриття квіток зверху донизу, від периферії до центру (родини жовтецеві, геранієві, гвоздикові, рутові, льонові, розоцвіті, товстолисті, маренові, шорстколисті тощо).

2-3-квіткові (двоквітковий монохазій журавцю болотяного, триквітковий дихазій бруслини бородавчастої),

Малоквіткові (суниці лісові).

Багатоквіткові (дивина ведмежа).

Розлогі (марена красильна, скумпія звичайна, овес).

Валькуваті (гірчак почечуйний).

Вкорочені.

Компактні (бобівник трилистий, сумах дубильний).

Скупчені (симоній смокви, ціацій молочаю, колосок шовковиці).

Густоквіткові.

Щільні (гірчак зміїний).

Видовжені.

Рідкоквіткові.

Розріджені (рутвиця).

Переривчасті (м'ята перцева) тощо.

Односторонні (шоломниця байкальська, конвалія звичайна, наперстянка великоквіткова).

Двосторонні.

Багатосторонні (наперстянка шерстиста).

Випростані (гіркокаштан звичайний, грицики звичайні).

Звислі (робінія звичайна, черемха звичайна, смородина чорна, барбарис звичайний, хміль звичайний).

Пониклі (гірчак перцевий, кропива дводомна, діоскорея ніпонська, бадан товстолистий).

Сучасну класифікацію суцвіть розробив німецький морфолог Вільгельм Тролль (1897—1978). В підручниках використовують спрощений варіант цієї класифікації.

Верхівкові, або термінальні — на верхівці головного стебла та його гілок (наперстянка шерстиста, шавлія лікарська, ромашка лікарська).

Пазушні — у пазухах листків (дуб звичайний, кропива дводомна, шовковиця біла, стефанія гола, маслина європейська).

Інтеркалярні утворені з придаткових бруньок на міжвузлях гілок і стовбурів (гледичія каспійська, вовчі ягоди звичайні, шоколадне дерево).

Двостатеві — квітки двостатеві (лопух великий, яблуня домашня, аконіт, блекота тощо).

Моногамні складаються з одностатевих квіток: суцвіття тичинкові (чоловічі) та суцвіття маточкові (жіночі), які в однодомних рослин знаходяться разом на одному екземплярі (береза, дуб, горіх волоський), а у дводомних — на різних (верба, тополя, обліпиха, кропива дводомна).

Полігамні — з одностатевими квітками в одному суцвітті (рогіз широколистий, молочай Тетяни, рицина звичайна) або з одно- і двостатевими квітками в одному суцвітті (дерен шведський, альбіція).

Назва суцвіття	Опис	Схема	Приклад
Прості суцвіття
Китиця en: raceme	Головна вісь пряма, видовжена, не потовщена, квітконіжки майже однакової довжини		Конвалія, барбарис
Сережка en: catkin	Довга, повисла вісь із квітконіжками однакової довжини		Верба, тополя
Колос en: spike	Довга вісь із сидячими квітками		Подорожник, тризубець
Початок en: spadix	Головна вісь довга потовщена із сидячими квітками		Кукурудза (маточкові квіти), Кала болотяна
Щиток en: corymb	Головна вісь видовжена; завдяки значній різниці у довжині квітконіжок, квіти розташовані майже в одній горизонтальній площині		Груша, глід
Зонтик en: umbel	Головна вісь вкрай укорочена, квітконіжки майже однакової довжини		Чистотіл, первоцвіт
Голівка en: head	Вісь укорочена, куляста або яйцеподібна, інколи потовщена, квітки сидячі		Шовковиця, хміль
Кошик en: head	Вісь укорочена і розширена, сидячі квітки щільно розташовані на її майже плоскій поверхні		Нагідки, кульбаба, ромашка
Складні суцвіття
Волоть en: panicle	Розгалуженість бічних гілок зазвичай зростає до основи		Синюха, бузина червона
Складний зонтик en: compound umbel	Бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.		Морква, кріп
Інші складні суцвіття, як і складний зонтик, утворені сукупністю простих суцвіть, зібраних на спільній осі, наприклад, складна китиця (тонконіг, бузок, виноград), складний щиток (горобина, калина), складний колос (пшениця, жито)

Зібрані у суцвіття квітки — це пристосування рослин для поліпшення запилення. Наприклад, зібрані разом дрібні квітки (у калини, редьки, горобини) добре помітні для комах-запилювачів. А у вітрозапильних рослин дрібні квітки, зібрані у суцвіття, краще вловлюють пилок з повітря (наприклад, у верби, тополі, кукурудзи). У суцвітті утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках. Це сприяє зростанню чисельності виду та його поширенню.

• Суродженці

• Фармацевтична енциклопедія. Сіра Л.М. Суцвіття [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Біологія 6 клас. Костіков І.Ю. Суцвіття. С. 153–156 [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine.]

• Суцвіття // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 5. — 224 с.
• Соцве́тие // Краткий словарь ботанических терминов / [Сост. М. В. Буланая и др.]; Под ред. А. Г. Еленевского. — Саратов : Изд-во Сарат. пед. ин-та, 1993. ~ С. 123. — 151, [1] с.; 20 см. ~ 10 000 экз. — ISBN 5-87077-064-5.(рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суцвіття

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2016)