Сцени пределли вівтаря Страсті Христові

Голгофа
Автор	Маестро дель Оссерванца
Час створення	Середина 15 ст.
Розміри	37 × 65 см
Матеріал	деревина[1]
Техніка	темпера на деревині
Місцезнаходження	Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, Україна)

Сцени пределли вівтаря Страсті Христові — цикл сцен, створених художником Маестро дель Оссерванца у 15 столітті.

Сієнському майстру, ім'я котрого призабули, належав триптих з монастиря Оссерванца, датований 1436 роком ^[2]. Мистецтвознавець Роберто Лонгі назвав його умовним ім'ям Маестро дель Оссерванца.

Розпочались пошуки збережених творів митця доби кватроченто і спроби знайти хоч якісь рештки його біографії. Виявлених документів було обмаль. Трохи більше було здобуто фактів щодо його творів. Серед них — вівтар Страсті Христові з пределлою, де подано низку традиційних біблійних сцен.

Пределла — найнижча частина італійського вівтаря, зазвичай не скута строгим дотриманням канону. У цю шпарину кинулась низка італійських майстрів, що отримала можливості продемонструвати власні творчі здібності. Тому сцени пределли з вільно поданими сценами часто цікавіші за сам вівтар, де дотримання канону простежувалось досить чітко.

Від колишнього вівтаря збереглися «Мадонна з немовлям і двома Херувімами», що перейшла до збірок у Музей мистецтва Метрополітен. Стулка з образом Івана Хрестителя потрапила у приватну збірку у місті Даллас.

Сцени пределли роз'єднали і, з міркувань дорожче продати — продали вроздріб ще у 19 столітті.

• «Побиття Христа біля колони» потрапило у Пінакотеку Ватикана.
• «Початок шляху на Голгофу» зберігає Музей мистецтв Філадельфії
• «Зшестя Христа у безодню» — Детройт, Інститут мистецтв, США.
• Сцена Воскресіння Христа — Детройт, Інститут мистецтв, США.

« Голгофа» або «Розп'яття» подана на видовженій стулці. Композиція нагадує ікону, бо тло створене золотим як на іконі^[2]. На золотому тлі чітко вимальовані три хрести з закатованими.

Але натовп у підніжжя хрестів поданий з відбитком реалістичних спостережень^[2]. Люди, військова варта і коні подані у різноманітних позах і ракурсах, небачених у іконопису. Відчутні і емоції, що хвилюють юрбу. Персонажі жваво обговорюють подію. Темперний живопис має здатність мало змінюватись з часом і картина зберегла практично первісний колористичний лад доби кватроченто.

Сцена Голгофи була у збірці Г. Строганова. Придбана Богданом та Варарою Ханеків у Римі на аукціоні розпродажу зібрання Г. Строганова 1898 року.

• Кватроченто
• Маестро дель Оссерванца
• Сієнська школа живопису
• Атрибуція
• Ханенко Богдан Іванович

• Альбом «Західноєвропейський живопис 14-18 століть», Київ, «Мистецтво», 1986.