Та́зи (удэ́) – один з нечисленних корінних народів на Далекому СходіРосійської Федерації, чисельність якого налічує 276 чоловік. Проживають переважно у Ольгинському районіПриморського краю. Де-які представники народу проживають у інших районах Російської Федерації. Є спорідненими з удегейцями й нанайцями. У радянський час розглядалися як частина удегейців.[2][3] 2000 року тази були визначені як окремий етнос групи корінних нечисленних народів Російської Федерації.[4]
Історія
Народність тазів сформувалася у другій половині XIX століття. Ця етнічна група має метисне походження й сформувалася внаслідок змішування удегейців й нанайців з манчжурами й китайцями.[4] У 1860-х роках розпочалася інтенсивна колонізація Усурійського краю росіянами та китайцями. Китайці приїздлили сюди спочатку лише на заробітки й потім їхали на батьківщину.[5] Згодом частина китайців залишалася у цьому регіоні. Приходили у Росію майже виключно китайці-чоловіки, без сімей. Тому китайці охоче вступали у шлюб з місцевими жінками. Найпівденніша частина удегейців поступово сильно китаїзувалася. Місцеві жителі називали таких удегейців китайським ім’ям дацзи, що у мові місцевих росіян і не росіян набуло звучання тази.[6]
Жирним виділені титульні нації національних республік, областей та округів РФ, включно з ліквідованими. ¹ Також визнаються корінним малочисельним народом Півночі. ² Є асимільованими станом на 2024 рік.