Танченко Іван Михайлович

Танченко Іван Михайлович
Народився	4 березня 1912(1912-03-04)  Костянтинівка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	серпень 1976 (64 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Науковий ступінь	кандидат хімічних наук
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання	старший лейтенант
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Михайлович Танченко (4 березня 1912(19120304), місто Костянтинівка, тепер Донецької області — серпень 1976, місто Київ) — український радянський діяч, 2-й секретар Київського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках. Кандидат хімічних наук.

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав у 1928 році робітником Костянтинівського склозаводу на Донбасі.

У 1935 році закінчив Харківський інженерно-економічний інститут.

У 1935—1941 роках — інженер Київського хіміко-фармацевтичного заводу імені Ломоносова.

Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941. Служив помічником командира з технічної частини 50-го окремого батальйону хімічного захисту Південно-Західного, Калінінського, 1-го Українського фронтів.

У 1945—1955 роках — головний інженер на київських хіміко-фармацевтичних заводах.

У 1955 — червні 1957 року — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП України міста Києва.

6 червня 1957 — 15 вересня 1961 року — 2-й секретар Київського обласного комітету КП України.

У 1961—1965 роках — на керівних посадах в Українській раді народного господарства (Укрраднаргоспі). З листопада 1961 року — заступник голови Ради по координації та плануванню роботи раднаргоспів Південно-Західного економічного району.

У 1965—1970 роках — заступник міністра хімічної промисловості Української РСР.

У 1970 — серпні 1976 року — директор Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту хімічної промисловості СРСР у Києві.

Помер в місті Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 6).

• старший технік-лейтенант

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За бойові заслуги» (16.06.1945)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (19.05.1972)
• Сталінська премія ІІ-го ст. (1950)

• Довідник з історії КПРС(рос.)