Таціо Джорджіо Нуволарі (італ.Tazio Giorgio Nuvolari; 16 вересня1892 — 11 серпня1953) — італійський авто- та мотогонщик, відомий також як «Літаючий Мантуанець» (від місця народження Нуволарі в провінції Мантуя). Чемпіон Європи 1932 року.
1923 року Таціо отримав ліцензію мотогонщика, але його одразу забрали в армію водієм.
Офіційна гоночна кар'єра Таціо розпочалася в червні 1920-го, де він взяв участь у перегонах у Кремоні. 20 березня 1921 року він здобув свою першу перемогу на перегонах у Вероні. Тоді він виступав разом із Енцо Феррарі (тоді ще невідомим гонщиком). Його популярність в Італії зростала, вболівальники дали йому «титули» «Il campionissimo delle due ruote» та «the two wheeler Campionissimo».
Золотий період
Таціо після перемоги
Почавши виступати у Гран-Прі (попередник перегонів Формула-1), на автомобілі Alfa Romeo 8C, він вигравав у 1931 і 1932 році одні із найпрестижніших автоперегонів у світі — Targa Florio та престижні перегони на Сицилії
Далі, у Гран-Прі 1932 року він виграв перегони у Монако, Франції та Італії.
Найвідомішу свою перемогу Таціо здобув на Гран-Прі Німеччини 1935 року, коли на Alfa Romeo 8C 2600, борючись із найкращими німецькими пілотами з команд Auto Union і Mercedes Benz, за присутності Адольфа Гітлера, зміг виграти перегони, займаючи 6-те місце під час перегонів.
Післявоєнні змагання
У 1946 році Нуволарі взяв участь у тринадцяти гонках, вигравши Гран-прі Альбі на Maserati 4CL, фінішувавши 4-м у Гран-прі націй і 13-м у Кубку Беззі, а також зійшовши з інших. Було відмічено, що під час перегонів у Мілані у вересні він керував переважно однією рукою; інший тримав закривавлену хустку на роті.
В 1947 році він змагався в Mille Miglia на Cisitalia 1100сс, фінішувавши другим, по іронії долі першими з невеликим відривом фінішувалa Alfa Romeo 8c 2900. Протягом 1947 і 1948 років він одинадцять разів брав участь у перегонах, двічі вигравши. Він фінішував 2-м, 3-м, 4-м і 7-м і знявся з решти п'яти гонок. Його Maserati не пройшов кваліфікацію на Гран-прі Марселя 1949 року. Енцо Феррарі переконав Нуволарі взяти участь у перегонах Mille Miglia 1948 року на Ferrari 166. У парі з механіком Серджіо Скапінеллі Нуволарі лідирував на ранніх етапах гонки. Зрештою він був змушений припинити гонку в Реджо-Емілія через серію технічних несправностей, коли він мав 27-хвилинну перевагу. До того часу авто втратило передні і задні гальма а також частину зовнішнього облицювання.
Його остання участь у змаганнях відбулася на гірській трасі Палермо-Монтепеллегріно 10 квітня 1950 року за кермом Squadra Carlo Abarth Cisitalia-Abarth 204. Він виграв свій клас і фінішував п'ятим у загальному заліку.
Фердинанд Порше сказав про Нуволарі: «Величний гонщик минулого, сьогодення та майбутнього»
В 1996 році Alfa Romeo назвала свій концепт-кар Nuvola на честь пілота.
В 1998 року його обрали в Міжнародний зал слави автоспорту.
На могилі Таціо Нуволарі написано: «Останній із великих, перший із сучасних».
Через 50 років після смерті Таціо, Audi створила концепт-кар з назвою Audi Nuvolari Quattro.
Енцо Феррарі у книзі "Історія мого життя" написав про Нуволарі: "На відміну від майже всіх тодішніх і теперішніх пілотів, Нуволарі ніколи не скаржився на невисокий клас автомобіля, ніколи не здавався, завжди боровся, мов лев, навіть за сьоме чи десяте місце в турнірній таблиці. Ця його пристрастність, ця його неприборкана гордість чарувала юрбу, і навколо нього виникла легенда...У нього поєднувалися вигострена чутливість до машини і майже нелюдська відвага, а такого поєднання, мабуть, більше не було ні в кого".
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
