Народився в кримськотатарському селі Уркуста. У 1937 році його відправили в інтернат міста Сімферополя, де він навчався в 12-й татарській школі.
Під час німецько-радянської війни в 1943—1944 роках підлітком був прийнятий зв'язковим до радянського партизанського загону в Україні. У 1944 році разом з усіма кримськими татарами був висланий з Криму до Узбецької РСР.
З 1944 року працював обліковцем радгоспу, дільничним та районним інспектором Центрального статистичного управління (ЦСУ) в місті Янгіюль Янгіюльського району Ташкентської області.
Закінчив Ташкентський сільськогосподарський інститут, а згодом аспірантуру цього ж інституту.
У 1957—1973 роках — заступник голови виконавчого комітету Аккурганської районної ради депутатів трудящих; секретар, 2-й секретар, 1-й секретар Аккурганського районного комітету КП Узбекистану.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 грудня 1972 року за великі успіхи, досягнуті у збільшенні виробництва та продажу державі бавовни, зерна, інших продуктів землеробства, та виявлену трудову доблесть на збиранні врожаю Таїрову Сеїту Меметовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп та Молот».
З грудня 1973 до лютого 1974 року — голова організаціного бюро ЦК КП Узбекистану по Джиззацькій області.
У лютому 1974 — 1978 року — 1-й секретар Джиззацького обласного комітету КП Узбекистану.
З 1978 року — міністр лісового господарства Узбецької РСР.
Невдовзі був звільнений з цієї посади, виключений з лав партії і направлений на роботу економістом радгоспу імені Шредера в Кібрайському районі Ташкентської області. У 1983 році відновлений в членах КПРС, а через деякий час призначений директором Плодорозплідника в Кібрайському районі Ташкентській області. Працював на цій посаді до останніх днів життя.
