Теліцин Вадим Леонідович
Вадим Леонідович Теліцин (нар. 1966, м. Богданович Свердловської області) — доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН, старший науковий співробітник Бібліотеки-фонду «Русское зарубежье»[ru], заступник головного редактора журналу «Любимая Россия». ЖиттєписНародився у 1966 році у м. Богданович Свердловської області у сім'ї вчителів. У 1990 році закінчив історичний факультет Уральського державного університету (Єкатеринбург). У 1993 захистив кандидатську дисертацію. У 2002 відбувся захист докторської дисертації на тему «Феномен крестьянского бунтарства, конец 1917 — начало 1921 гг.», Московський військовий інститут Федеральної прикордонної служби Російської Федерації[ru][1] Доктор історичних наук, професор. Працював в Інституті російської історії РАН[ru], Інституті економіки РАН[ru]. На цей час — провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН. Сфера наукових інтересів — соціально-економічна і політична історія Росії першої половини ХХ століття, з цієї проблематики опублікував кілька сотень статей. Опублікував чотири наукових монографії з аграрної історії часів Громадянської війни та історії кооперації. Крім наукових праць, є автором близько 30 науково-популярних книг, присвячених історії Росії та України, серед яких «Нестор Махно. Історична хроніка-роман» (М., 1998); «Григорій Распутін» (чотири видання), про маршала Говорова, дві книги про історію СМЕРШу, книга про штрафні батальйони, про історію Другої світової війни, таємниці взаємин СРСР і Німеччини в 1930-х і 1940-х рр., про радянських «добровольців», які брали участь в Громадянській війні в Іспанії і Китаї, та ін. Кілька науково-популярних видань нагороджені преміями Інституту загальної історії Російської академії наук. Вибрані твори
Джерела
Примітки |