Тимошенко Геннадій Опанасович
Генна́дій Опана́сович Тимоше́нко (6 листопада 1935 — 24 травня 2012[2][3][4]) — український радянський науковець, функціонер, український бізнесмен, директор компанії «Єдині енергетичні системи України»[5]. Батько бізнесмена Олександра Геннадійовича Тимошенка, чоловіка Юлії Тимошенко. ЖиттєписВипускник історичного факультету Львівського університету.[6] Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук, спеціалізувався на нацистських злочинах в Україні у роки війни. Згодом його запросили на партійно-ідеологічну роботу, у його розпорядженні перебувала мережа кінопрокату Дніпропетровської області, яка наприкінці 1980-х років почала приносити прибутки — завдяки відкриттю відеосалонів.[7] До 1991 — голова Кіровського райвиконкому Дніпропетровська, потім — начальник Дніпропетровського обласного управління кінофікації, в часи незалежності — голова райради Кіровського району Дніпропетровська. В 1990-х роках був гендиректором корпорації «Єдині енергетичні системи України» (ЄЕСУ).[8] У 2004 році, перебуваючи у СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями, отримав інвалідність. Помер в реанімації Дніпропетровської обллікарні ім. Мечникова,[9] коли генпрокуратура намагалася відновити «справу ЄЕСУ»,[8] а невістка, Юлія Тимошенко, перебувала в ув'язненні.[10] Поховали його на Запорізькому кладовищі.[9] Примітки
ДжерелаПосилання |