Тринадцята династія єгипетських фараонів

	Тринадцята династія єгипетських фараонів
Дата створення / заснування	18 століття до н. е.
Країна	Середнє царство
Попередник	Дванадцята династія єгипетських фараонів
Наступник	Чотирнадцята династія єгипетських фараонів
Час/дата припинення існування	17 століття до н. е.
	Тринадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі

XIII династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е.

Історія

Згідно Манефона, XIII династія, як і XII, походила з міста Фіви. Вона була прямим продовженням XII династії. Існує гіпотеза, що фараони Себекхотеп II і Аменемхет V були синами фараона Аменемхета IV з XII династії^[2].

За припущенням данського єгиптолога Кіма Рехолта, поділ XII і XIII династії стався через те, що під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні, відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію^[3].

У пізніх джерелах час правління цієї династії описується як епоха заворушень і хаосу, проте на думку ряду сучасних єгиптологів цей період, можливо, був більш мирним. Столицею фараонів з XIII династії був Іттауі^[en] біля Фаюма. Можливо, що під час більшої частини правління XIII династії Єгипет залишався досить стабільною державою.

Імена фараонів з цієї династії збереглися в ряді царських списків, зокрема — в Туринському. Однак друга частина списку сильно пошкоджена, імена багатьох фараонів не читаються. Точну хронологію визначити неможливо, ряд імен зустрічається тільки на фрагментарних написах і на печатках.

Серед єгиптологів є розбіжності, хто був першим представником династії на троні. Згідно реконструкції Кіма Рехолта, першим правителем з XIII династії був Себекхотеп Секхемра Хутауі, якого він називає Себекхотеп I^[3].Ця реконструкція підтримується рядом сучасних егіптолов^[4]. За іншою гіпотезою, йому передувало правління Хаанкра Себекхотепа, а Себекхотеп Секхемра Хутауі називається Себекхотепом II^[5].

Представники XIII династії правили з Іттауі протягом 150 років, проте їх влада поступово слабшала. Потім відбулося вторгнення гіксосів. Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, з'ясували, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами^[6].

Останнім представником XIII династії, який залишив сліди правління і у Верхньому, і в Нижньому Єгипті, був Мернофера Аіб. Його наступники, починаючи з Мерхотепа Іні, судячи з усього правили вже тільки в Верхньому Єгипті^[7].

Час правління династії єгиптологи відносять до:

1785-? рр. до н. е. — По І. Бікерману.
1794/1793-1648/1645 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
1759- бл. 1630 рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.

Список фараонів

Ім'я	Хронологія			Зіставлення з древніми списками фараонів
Ім'я	Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон	І. Г. Франк- Каменецький	К. Ріхольт	Античні автори (цитуя Манефона)	«Туринський список»	«Карнацький список»
Схотепібра	—	—	—	—	6.4. [Схотеп]-іб-ра	—
Угаф	1. 1759–1757	1759–1757	1766–1764	—	6.5. Хуи-тауи-ра	51. Хуі-тауі-ра
Аменемхет Сенебеф, Аменемхет V ?	—	1757–1752	1800–1796	—	6.6. Сехем-ка-ра Амен-[ем-хет се-неб]еф	—
Сехемрахутаві Хабав	—	1752–1746	1775–1772	—	—	—
Аменемхет V	—	1746–1743	1796–1793	—	6.7. [А]мен-ем-хет[…]	37. Сеан-хіб-ра
Амені Кемау	—	1743–1742	—	—	6.8. Схотеп-іб-ра	—
Іуфні	—	1741	1788	—	6.9. Іуф-ні	—
Аменемхет VI	—	1730–1724	1788–1785	—	6.10. Санх-іб-ра	—
Небнун, Небенну	—	1738/39	1785–1783	—	6.11. Семен-ка-ра	—
Хорнеджеф-Хоріотеф	—	1738	1791–1788	—	6.12. Схотеп-іб-ра	—
Суаджкара	—	—	1781	—	6.13. Суадж-ка-ра	—
Сенеджемібра, Неджемібра	—	1736	1780	—	6.14. Сенеджем-іб-ра	—
Себекхотеп I	—	—	1780–1777	—	6.15. Себек-хотеп-ра	47. Хаі-анх-ра
Ренсенеб	—	—	1777	—	6.16. Рен-сенеб	—
Гор I	—	1732	1777–1775	—	6.17. Аут-іб-ра	—
Аменемхет VII	2. 1753–1748	1731–1724	1769–1766	—	6.18. Седжефа[…]-ка-ра	—
Себекхотеп II	3. 1737–1733	1724–1718	—	—	6.19. Сехем-ра-хуі-тауі Себек-хотеп	36. Сехем-ра-хуі-тауі
Хенджер	4. 1732–1728	1718–1712	1764–1759	—	6.20. Усер-[ка]-ра [Хе]нджер	—
Імірамеша	—	1711	1759–?	—	6.21. Імі-ра-меша	—
Ініотеф IV, Антеф IV	—	1710	—	—	6.22. […]-ка-[ра] Ініотеф	—
Сутех IV, Сетх IV	—	—	?–1749	—	6.23. […]-іб-[ра] Сутех	—
Ібі II	—	—	—	—	—	—
Аакеніу	—	1740	—	—	—	—
Себекхотеп III	5. 1725–1722	1708–1705	1749–1742	—	6.24. Сехем-ра Cе-[уаджі-тауі] Собек-хотеп	35. Сехем-ра Cе-уаджі-тауі
Неферхотеп I	6. 1721–1710	—	1742–1731	—	6.25. Хаі-сехем-ра Нефер-хотеп	34. Хаі-сехем-ра
Сагатор	—	1694	1733	—	6.26. Са-хут-хор-ра	—
Себекхотеп IV	7. 1709–1701	1694–1685	1732–1720	Хенефрес	6.27. Хаі-нефер-ра Собек-хотеп	33. Хаі-нефер-ра
Себекхотеп V	8. 1700–1695	1685–1680	1717–1712	—	7.1. Хаі-хотеп-ра	46. Ха-хотеп-ра
Яїб	9. 1695–1685	1680–1670	1712–1701	—	7.2. Уах-іб-ра Іаіб	—
Мернофера Аїб, Айя I	10. 1684–1681	1669–1656	1701–1677	—	7.3. Мери-нефер-ра	—
Себекхотеп VI Sobekhotep VI.^[de]	—	1656–1654	1720–1717	—	7.4. Мері-хотеп-ра	50. Мері-хотеп-ра
Іні I	11. 1660–1659	1656–1654	1677–1675	—	7.4. Мері-хотеп-ра	50. Мері-хотеп-ра
Санхенра Суаджту	?. ?–?	1654–1651	1675–1672	—	7.5. Санх-ен-ра Суадж-ту	—
Інед	?. ?–?	—	1672–1669	—	7.6. Мері-сехем-ра Інед	—
Неферхотеп II	—	—	—	—	—	41. Мері-се-хем-ра
Гор II, Хорі	?. ?–?	1647	1669–1664	—	7.7. Суадж-ка-ра Хорі	—
Себекхотеп VII	—	1646–1644	1664–1662	—	7.8. Мері-ка-ра Хаі-собек[…]	42. Мері-ка-ра
—	—	—	—	—	7.9. [………] 7.10. [………] 7.11. [………] 7.12. [……]дж	—
—	—	—	—	—		—
Дудімос I	?. ?–?	1640	—	Тімаос/Тутімеос^ІФ ?		—
—	—	—	—	—		—
Дудімос II Djedneferre Dedumose^[de]	—	—	—	—	7.13. […]-мес	—
Ібі III	—	—	—	—	7.14. […]-маат-ра [І]бі […]	—
Гор III	—	—	—	—	7.15. [Усір/Сехем]-убен-[ра] Хор	—
Се…кара	—	—	—	—	7.16. […]-ка-ра	—
Сенебміу Sewahenre Senebmiu^[de]	—	1640	—	—	7.17. […]-ен-ра	49. Сау-хен-ра
Сехенра	—	1640	1805–1780	—	7.17. […]-ен-ра	49. Сау-хен-ра
—	—	—	—	—	7.18. [……]-ра	—
—	—	—	—	—	7.19. [………]	—
—	—	—	—	—	7.20. [………]	—
—	—	—	—	—	7.21. […]р[…]-ра	—
Мерхеперра	—	—	—	—	7.22. Мері-хепер-ра	—
Меркара	—	—	—	—	7.23. Мері-ка-[ра…]	—
Сенусерт IV, Сесостріс IV	—	—	—	—	—	—
Монтуемсаф Mentuemsaf^[de]	—	—	—	—	—	—
Неферхотеп III Neferhotep III.^[de]	—	—	1629–1628	—	—	—
Ментухотеп V	—	—	—	—	—	—
Неркара	—	—	1796	—	—	—
Усермонту Usermonth^[de]	—	—	—	—	—	—
Себекхотеп VIII Sobekhotep VIII.^[de]	—	—	1645–1629	—	—	43. Сеу-сер-тауі
Іні II	—	—	—	—	—	—
Ментухотеп VI	—	—	—	—	—	—
Сенааїб	—	—	—	—	—	—
Себекхотеп IX	—	—	—	—	—	—
Упуаутемсаф	—	—	—	—	—	—
Мерітауі	—	—	—	—	—	—
Себекаі	—	—	—	—	—	—
Хуіікер	—	—	—	—	—	—
Сеанхптах	—	—	—	—	—	—
Сакара	—	—	—	—	—	—
Пентіні	—	—	—	—	—	—


Хор I (Статуя Ка (однієї з душ людини в міфології єгиптян) .	Рельєф з картушем Себекхотепа III.	Неферхотеп I (Статуетка).	Себекхотеп IV (Статуя Лувр, Париж).	Себекхотеп V (Статуя).

Література

Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. — ISBN 5060034380
История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. — London: Thames & Hudson Ltd, 2004. — 320 p. — ISBN 977-424-878-3
Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). — ISBN 9788772894218

Примітки

↑ Усі роки подані до нашої ери.
↑ Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 336, File 13/1.
↑ ^а ^б Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 316—317.
↑ Baker Darrell D. The Encyclopedia of the Pharaohs: Volume I - Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 B.C. — ISBN 978-1-905299-37-9.
↑ Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt.
↑ Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.
↑ Schneider Thomas. The Chronology of the Middle Kingdom and the Hyksos Period // Ancient Egyptian Chronology (Handbook of Oriental Studies 1, 83) / Hornung E., Krauss R., Warburton D. (eds.). — Leiden/ Boston, 2006. — P. 180.

Портал «Єгипет»

[Before-1] Усі роки подані до нашої ери.

[2] Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 336, File 13/1.

[Ryholt_316-3] а ^б Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. — P. 316—317.

[4] Baker Darrell D. The Encyclopedia of the Pharaohs: Volume I - Predynastic to the Twentieth Dynasty 3300–1069 B.C. — ISBN 978-1-905299-37-9.

[5] Dodson A., Hilton D. The Complete Royal Families of Ancient Egypt.

[6] Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.

[7] Schneider Thomas. The Chronology of the Middle Kingdom and the Hyksos Period // Ancient Egyptian Chronology (Handbook of Oriental Studies 1, 83) / Hornung E., Krauss R., Warburton D. (eds.). — Leiden/ Boston, 2006. — P. 180.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]