Династія отримала свою назву на честь її засновника — раба-тюрка на ім'я Тулун, що був присланий саманідським правителем Бухари у дарунок халіфові аль-Ма’муну, і лише завдяки власним силам здобув прихильність правителя й високу придворну посаду.
Ібн-Тулуна на цій посаді заступив його син Ахмед (855), якого 868 року було призначено намісником Єгипту, і який теж намагався притримуватись незалежницької політики. Так, вже за 10 років (878) халіф дозволив йому включити у свої володіння Сирію. Ці дві провінції (Єгипет і Сирія) залишались під владою Тулунідів до кінця її існування (905).
Правителі тулунідської династії уславились не тільки самостійницькою політикою, а й розгорненням будівництва культових, громадських і житлових будівель. Їхня столиця на території сучасного Каїру (на заході) аль-Катаї фактично злилася зі стародавнім Фустатом. Дотепер, однак, зі збудованого в Каїрі за Тулунідів майже не збереглось нічого, окрім окраси міста і однієї з найдавніших його мечетей — Мечеті Ібн-Тулуна.
Behrens-Abouseif, Doris (1989). "Early Islamic Architecture in Cairo". In Islamic Architecture in Cairo: An Introduction. Leiden; New York: E.J. Brill.
Bianquis, Thierry, Guichard, Pierre et Tillier, Mathieu (ed.), Les débuts du monde musulman (VIIe-Xe siècle). De Muhammad aux dynasties autonomes, Nouvelle Clio, Presses Universitaires de France, Paris, 2012.
Gordon, M.S. "Ṭūlūnids ." Encyclopaedia of Islam. Edited by: P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs. Brill, 2008. Brill Online. 4 May 2008
Haarmann, U. "Ḵh̲umārawayh b. Aḥmad b. Ṭūlūn ." Encyclopaedia of Islam. Edited by: P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs. Brill, 2008. Brill Online. 4 May 2008
Hassan, Zaky M. "Aḥmad b. Ṭūlūn ." Encyclopaedia of Islam. Edited by: P. Bearman, Th. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs. Brill, 2008. Brill Online. 4 May 2008
.PNG)
