Туринський еротичний папірус

	Туринський еротичний папірус
Дата створення / заснування	2 тисячоліття до н. е.
Названо на честь	Турин
Місце розташування	Єгипетський музей; Deir el-Medina, room 6d
Власник	Бернардино Дроветті і Єгипетський музей
Жанр	сатира, еротика і еротична літератураd
Країна походження	Дейр-ель-Медіна
З матеріалу	папірус і чорнило
Зображує	антропоморфізм, статевий акт і список сексуальних позицій
У збірках	Єгипетський музей
Інвентарний номер	C. 2031
Історичний період	Нове царство
Ширина	2,6 м
Висота	25 см
Описано за адресою	collezioni.museoegizio.it/it-IT/material/Cat_2031(італ.); collezioni.museoegizio.it/it-IT/material/Cat_2031(англ.)
Статус авторських прав	🅮
	Туринський еротичний папірус у Вікісховищі

Про Туринський царський папірус ієратичним письмом див. Туринський царський папірус.

Туринський еротичний папірус (Папірус 55001, який також називають еротичним папірусом, туринським папірусом) — давньоєгипетський малюнок на папірусі, створений в період Рамесидів, приблизно в 1150 р. до н. е.^[3]^[4] Виявлений у Дейр-ель-Медіні на початку XIX століття, вважається «першим у світі чоловічим журналом».^[5] Розміри: 2,6 м х 25 см. Папірус складається з двох частин — одна з яких містить дванадцять еротичних сцен із різними сексуальними позиціями. Експонується у Єгипетському музеї в Турині, Італія.

Частина з тваринами

На першій третині папірусу зображені тварини, які поводять себе як люди. Ця частина рисунка характеризується як сатирична і жартівлива.^[3]^[6]

Еротична частина

Останні дві третини еротичного папірусу в Турині складаються з серії з дванадцяти віньєток, на яких зображені чоловіки та жінки в різних сексуальних позиціях^[3]. Чоловіки на ілюстраціях «неохайні, лисі, короткі та пухкі» з перебільшено великими геніталіями^[7] і не відповідають єгипетським стандартам фізичної привабливості, а жінки — пишні, з предметами з традиційної еротичної іконографії, такими як листя берізки, в деяких сценах — предмети, традиційно пов'язані з Хатором, богинею кохання, такі як квіти лотоса, мавпи та систри. Папірус, скоріше за все, був намальований у період Рамсеса (1292—1075 рр. до н. е.). Висока якість свідчить про те, що він був створений для заможної аудиторії. Жодного іншого подібного папірусу до сьогодні не виявлено. Зображення статевого акту не входило до загальної тематики давньоєгипетського образотворчого мистецтва,^[8] проте деякі мотиви гетеросексуального акту були виявлені на фрагментах гончарства та графіті.

Різні чоловічі образи також трактуються як єдиний герой, який зустрічається з куртизанкою.^[6]

Унікальність

Сильно пошкоджений еротичний папірус — єдиний відомий еротичний папірус, який зберігся до наших днів.^[3]

Після того, як Жан-Франсуа Шампольйон побачив папірус у 1824 році в Турині, він описав його як «образ жахливої непристойності, який справив на мене справді дивне враження про єгипетську мудрість і самовладання».^[6]^[9]

Призначення

Справжнє призначення зображень поки невідоме.^[4] Текст, здається, був поспішно написаний на полях і, здається, виражає задоволення та захоплення:

«… йди за мною зі своїм коханням. О, Сонце, ти дізналось моє серце, це приємна робота …»^[10]

За словами французького єгиптолога Паскаля Вернуса, папірус не призначений для того, або викликати сексуальне збудження. Дійсно, очевидне продовження після частини тварин свідчить про те, що папірус мав на меті розважити членів аристократії, зобразивши неприйнятні порушення аристократичних стандартів поведінки.^[6]^[11]

Див. також

Список давньоєгипетських папірусів

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Museo Egizio Collection
d:Track:Q115793757
↑ Єгипетський музей — 1824.
d:Track:Q19877
↑ ^а ^б ^в ^г David O'Connor Eros in Egypt. Archaeology Odyssey, September–October, 2001
↑ ^а ^б A A Shokeir and M I Hussein. «Sexual life in Pharaonic Egypt: towards a urological view.» International Journal of Impotence Research (2004) 16, 385—388. DOI:10.1038/sj.ijir.3901195
↑ «Turin Erotic Papyrus [Архівовано 2010-09-10 у Wayback Machine.].» Heritage Key. Accessed: September 27, 2010.
↑ ^а ^б ^в ^г «Erotic papyrus of Turin.» egyptancient.net
↑ Schmidt, Robert A.; Voss, Barbara L. (2000). Archaeologies of Sexuality. Abingdon-on-Thames, England: Psychology Press. с. 254. ISBN 978-0-415-22366-9.
↑ Robins, Gay (1993). Women in Ancient Egypt. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 189–190. ISBN 978-0-674-95469-4. Turin erotic papyrus.
↑ The quote in the original French [Архівовано 2014-08-20 у Wayback Machine.]: «Ici un morceau du rituel funéraire,… et là des débris de peintures d'une obscénité monstrueuse et qui me donnent une bien singulière idée de la gravité et de la sagesse égyptienne…»
↑ Shokeir, A A; Hussein, M I (2004-10). Sexual life in Pharaonic Egypt: towards a urological view. International Journal of Impotence Research (англ.). Т. 16, № 5. с. 385—388. doi:10.1038/sj.ijir.3901195. ISSN 0955-9930. Процитовано 29 травня 2020.
↑ Pascal Vernus' lecture Turin Erotic Papyrus: a codified transgression [Архівовано 2021-05-10 у Wayback Machine.] at the Université Lille 3 on December 21, 2012.

Посилання

Turin Erotic Papyrus. Reshafim. Including line art reconstruction of the scroll
Sex in the Ancient World: Egyptian Erotica (2009, History Channel) на сайті IMDb (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q115793757">Museo_Egizio_Collection<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q115793757]]</div>-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Museo Egizio Collection
d:Track:Q115793757

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q17431399_citetype_Q16735822_citetype_Q3329412_citetype_Q3330834_citetype_Q614316"_data-entity-id="Q19877">[https://web.archive.org/web/20200606193933/https://collezioni.museoegizio.it/eMP/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=collection&objectId=103561&viewType=detailView_Єгипетський_музей]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1824.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19877]]</div>-2] Єгипетський музей — 1824.
d:Track:Q19877

[oconnor2001-3] а ^б ^в ^г David O'Connor Eros in Egypt. Archaeology Odyssey, September–October, 2001

[shokeir2004-4] а ^б A A Shokeir and M I Hussein. «Sexual life in Pharaonic Egypt: towards a urological view.» International Journal of Impotence Research (2004) 16, 385—388. DOI:10.1038/sj.ijir.3901195

[heritagekey2010-5] «Turin Erotic Papyrus [Архівовано 2010-09-10 у Wayback Machine.].» Heritage Key. Accessed: September 27, 2010.

[egyptancient-6] а ^б ^в ^г «Erotic papyrus of Turin.» egyptancient.net

[schmidt2000-7] Schmidt, Robert A.; Voss, Barbara L. (2000). Archaeologies of Sexuality. Abingdon-on-Thames, England: Psychology Press. с. 254. ISBN 978-0-415-22366-9.

[Gay1993-8] Robins, Gay (1993). Women in Ancient Egypt. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 189–190. ISBN 978-0-674-95469-4. Turin erotic papyrus.

[Champollin_quote-9] The quote in the original French [Архівовано 2014-08-20 у Wayback Machine.]: «Ici un morceau du rituel funéraire,… et là des débris de peintures d'une obscénité monstrueuse et qui me donnent une bien singulière idée de la gravité et de la sagesse égyptienne…»

[10] Shokeir, A A; Hussein, M I (2004-10). Sexual life in Pharaonic Egypt: towards a urological view. International Journal of Impotence Research (англ.). Т. 16, № 5. с. 385—388. doi:10.1038/sj.ijir.3901195. ISSN 0955-9930. Процитовано 29 травня 2020.

[Pascal_Vernus-11] Pascal Vernus' lecture Turin Erotic Papyrus: a codified transgression [Архівовано 2021-05-10 у Wayback Machine.] at the Université Lille 3 on December 21, 2012.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]