|
Ту-85
Бомбардувальник Ту-85 (за кодифікацією НАТО: англ. Barge — «Баржа») — експериментальний радянський міжконтинентальний стратегічний бомбардувальник. Бомбардувальник Ту-85 був створений у період протистояння СРСР та США, коли під час Корейської війни було з'ясовано вразливість радянських МІГ-15 порівняно з американськими В-29. Ту-85 — радянський стратегічний бомбардувальник, який призначався для завдання бомбових або ядерних ударів по стратегічно важливих об'єктах противника. Історія створення літакаДо створення літака Ту-85 було розроблено та вироблено у дослідному екземплярі Ту-80, який був модернізацією ТУ-4. Удосконалення та переробки останнього відразу почалися після його створення, оскільки його заявлена дальність польоту була недостатньою. Сам Ту-4 був відповіддю на серійний бомбардувальник В-50, що з'явився на озброєнні в США, який став глубокою модернізацією В-29. На той час, коли було створено Ту-80, американці вже завершили створення міжконтинентального бомбардувальника В-36 із шістьма двигунами, який надійшов на озброєння країни у 1949 році. Він міг пролетіти 16 000 км при злітній масі 181 тонн. Крім того, американцями був розроблений бомбардувальник В-50, дальність польоту якого становила 12 000 км. У відповідь на це радянським урядом перед КБ Туполєва було поставлено завдання щодо створення міжконтинентального бомбардувальника. Так розпочалася історія ТУ-85. ОКБ Туполєва повинно було збудувати повітряний лайнер, дальність польоту якого становила б 12 000 км, двигуни передбачалося використовувати АШ-2К або М-253К. Цей проєкт був дуже важливим для країни, тому він контролювався комісією, яка була створена з представників ВПС. Основні моменти у створенні літакаУ КБ розробка літака велася за такими напрямами:
Робочі креслення для дослідного зразка були готові восени 1949 року. Поряд із вимогами до льотних характеристик розробниками було дотримано вказівок вчених-ядерників для забезпечення безпечного польоту екіпажу, якщо йому доведеться летіти з ядерною зброєю на борту. Крило проєктувалося подовженої форми з великим розмахом, це забезпечувало високі аеродинамічні характеристики. Для покращення характеристик при зльоті та посадці використовувалися щитки та закрилки, які розділені обтічниками мотогандол. Фюзеляж складається із шести секцій. Крило виготовлялося з використанням товстої обшивки, що забезпечувало його малу вагу. Крило було дволонжерним, і складалося з центроплану, 2 консолей та 2 відсіків. Між стінками лонжеронів розташовувалися бензобаки з паливом, а також передбачалася система дозаправки. Порівняно з Ту-80 було подовжено бомбовідсіки, щоб можна було транспортувати бомби вагою 9 тонн. Три знімні відсіки фюзеляжу були герметичні і служили гермокабінами екіпажу, який складався з 11 чи 12 осіб. Для відпочинку людей передбачалися знімні ліжка, які встановлювалися в носовій та середній кабінах. Тактико-технічні характеристики
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
