Уби́вство (вби́вство)[К 1] — умисне або з необережності заподіяння смерті іншій людині, тобто насильницьке позбавлення її життя.
Визначення терміна
Початком життя при цьому слід вважати початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя є біологічна смерть. Посягання на плід людини до початку родового процесу не є посяганням на життя і може призвести до кримінальної відповідальності за незаконне проведення аборту, проте питання про кваліфікацію аборту саме як убивства є дискусійним.
Убити можна як дією, так і бездіяльністю — наприклад, ненаданням медичної допомоги.
Не кожне вбивство є протиправним, як-то: фізичне знищення озброєнного супротивника під час бойових дій, страта засуджених до смерті, у випадках необхідної оборони, тощо. І навпаки, згода жертви на позбавлення її життя не виключає відповідальності за скоєне.
З іншого боку, саме осіб схильних — чи принаймні психологічно лояльних — до процесу позбавлення життя, котрі здатні контролювати свій потяг, відносять до еліти збройних сил, особливо під час військових конфліктів[2][3].
↑Згідно з чинним академічним українським правописом[1] у словах, які припускають чергування у/в, на початку речення перед приголосним пишеться у-, тобто форма убивство є основною, форма вбивство — вторинною (такою, що вживається тільки всередині речення після голосних). Пор. у провідних академічних мовних словниках другої половини XX століття і, зокрема, у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» В. Т. Бусела (2005):
уби́вство уби́йство // Т — Я. — К. : Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. — С. 140. — (Українсько-російський словник : [у 6 т.] ; т. 6). — Форма вбивство у розділі «В» (т. 1) відсутня.
уби́йство уби́вство // про — Я. — К. : Наукова думка, 1969. — С. 497. — (Російсько-український словник : [у 3 т.] ; т. 6). — Варіант перекладу вбивство відсутній.
уби́вство (вби́вство) // Т — Ф. — К. : Наукова думка, 1979. — С. 353. — (Словник української мови : [в 11 т.] ; т. X).
уби́йство уби́вство // Російсько-український словник наукової термінології : Суспільні науки. — К. : Наукова думка, 1994. — С. 523. — Варіант перекладу вбивство відсутній. — ISBN 5-12-002-638-9.
вби́вство, вби́вця, вби́вчій, вби́вчо див.уби́вство, уби́вця і т. д. // Великий тлумачний словник сучасної української мови : (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — С. 114. — ISBN 966-569-013-2.
Така ж норма фіксується сучасними українськими словниками синонімів:
уби́вство (вби́вство) // Практичний словник синонімів української мови / уклад. С. Й. Караванський. — 2-ге вид., доп. й опрац. — К. : Українська книга, 2000. — С. 422. — ISBN 966-7219-11-9.
уби́вство // Словник синонімів української мови / уклад. Л. М. Полюга. — 2-ге вид. — К. : Довіра, 2006. — (Словники України). — Форма вбивство у розділі «В» відсутня. — ISBN 966-507-180-7.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Убивство
↑Український правопис / Національна академія наук України ; Інститут мовознавства імені О. О. Потебні, Інститут української мови. — К. : Наукова думка. — С. 16 (§ 11, п. б). — ISBN 978-966-00-1263-9.
Кримінальне право України : Особлива частина : Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — С. 31—44. — ISBN 966-667-159-Х.
