Удовиченко Лариса Іванівна

Удовиченко Лариса Іванівна
Удовиченко Лариса Іванівна
рос. Лариса Ивановна Удовиченко
Ім'я при народженні	рос. Лариса Ивановна Удовиченко
Народилася	29 квітня 1955 (69 років) ; Відень, Окупація Австрії союзниками
Громадянство	СРСР; Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1976)
Роки діяльності	1970 — тепер. час
У шлюбі з	Андрій Андрійович Ешпайd і Олександр Панкратовd
IMDb	nm0879872
	Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Удовиченко.

Лари́са Іва́нівна Удовиченко (нар. 29 квітня 1955, Відень, Австрія) — радянська та російська акторка театру і кіно.^[3] Заслужена артистка РСФСР (1984), Народна артистка Росії (1998), лауреат Державної премії РФ (2002).^[4]

Біографія

Лариса Іванівна Удовиченко народилася 29 квітня 1955 року в столиці Австрії Відні. Батьки: Іван Никонович Удовиченко — військовий лікар, родом з України, закінчив Харківський медичний інститут і Муза Олексіївна Удовиченко (родом з Ленінграда, закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кіно, але через неспокійну професію чоловіка акторкою не стала). Після завершення служби батька в Австрії сім'я повернулась на Батьківщину чоловіка – Україну, жили в Одесі. Батьки пішли з життя, коли Лариса була зовсім юною.

У дев'ятому класі вона вступила у Народну студію кіноактора при Одеській кіностудії. Лариса Удовиченко дебютувала в короткометражному фільмі «Щасливий Кукушкін» режисера Олександра Павловського, у якого знялася пізніше ще у фільмах «І чорт з нами» і «Дитина до листопада». Свою першу дорослу роль вона зіграла у 1974 році у фільмі Сергія Герасимова «Дочки-матері». У 1976 році закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової).

Знялася в цілому більше ніж в 120 фільмах, ставши популярною після ролі Маньки-Облігації в «Місце зустрічі змінити не можна». Улюбленою роллю вважає роботу зі Станіславом Садальським в комедії «На кого Бог пошле» режисера Володимира Зайкіна. Лариса Удовиченко знімалася в кіножурналі «Єралаш».

Є академіком російської національної кінематографічної премії «Ніка».

Сім'я

Рідна сестра — Яна.^[5]
Двоюрідна сестра — Світлана.^[5]
1-й чоловік (шлюб фіктивний) — режисер Олександр Панкратов-Білий
2-й чоловік — кінорежисер Андрій Ешпай^[6]
3-й чоловік (1987—2000) — піаніст і бізнесмен Геннадій Болгарин (ур. Фрідман, нар. 1947)

Діти:

від першого шлюбу — син Максим (1973—2006, помер від передозування наркотиків).^[7]
дочка — Марія Геннадіївна Удовиченко (нар. 1988) знялася в ролі Каті в комедії «Шуб-баба Люба!», навчалася в Російському інституті театрального мистецтва.^[8]^[9]^[10]

Хресна мати українського телеведучого та продюсера Олексія Дівєєва-Церковного. Кума політика Михайла Добкіна.

Фільмографія

1970 — Щасливий Кукушкін — Людмила
1972 — Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо — кохана Робінзона (під час монтажу роль видалили)
1972 — Юлька — Люська
1974 — Дочки-матері — Галя
1976 — Завжди зі мною… — Валентина Георгіївна
1976 — Городяни — перехожа
1976 — Трин-трава — наречена
1976 — Червоне і чорне — Аманда Біне
1977 — Золота міна — лейтенант міліції Тетяна Лебедєва
1977 — Солдатки — Альонка
1977 — Перед іспитом — Лера
1978 — І це все про нього — Людмила Гасілова
1978 — Гадання на ромашці (новела «Татуїровка») — циганка
1979 — У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К.
1979 — Тактика бігу на довгу дистанцію — Віра Ярцева
1979 — Кажан — Адель
1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Манька-Облігація
1979 — Маленькі трагедії — Луїза
1979 — Піна — Альбіна
1979 — Людина змінює шкіру — Маша Полозова
1980 — Такі ж, як ми! — Катя
1980 — Постріл у спину — Ірина Перова
1980 — Люди в океані — лейтенант Стрельникова
1980 — Розслідування — Світлана Сергіївна Орлова
1981 — Факти минулого дня — Неля
1981 — Валентина — Зинаїда Кашкіна
1981 — Смуга везіння — Алімушкина
1982 — Одружений парубок — Тамара
1983 — Мері Поппінс, до побачення! — місіс Бенкс
1983 — Інспектор Лосєв — Галина Кочерга
1983 — Коханням за кохання — Беатріче
1983 — Підліток — Анна Андріївна
1984 — Успіх — Ольга Сабурова
1984 — Мертві душі — Манілова
1985 — Щиро Ваш… — Люся Добриніна
1985 — Небезпечно для життя! — Катерина Молодцова
1985 — Зимова вишня — Валя
1985 — Поїздки на старому автомобілі — Ліля
1985 — Найчарівніша і найпривабливіша — Люся Виноградова
1986 — Мільйон у шлюбному кошику — Ілона
1986 — Хто увійде в останній вагон — Інна Сорокіна
1986 — Добре сидимо! — Алевтина Єгоровна
1986 — Валентин і Валентина — Женя
1987 — Моя люба — Суханова
1987 — Чехарда — мама Міши
1989 — Вхід до лабіринту — Ольга Ільївна Панафідіна
1990 — Допінг для янголів — Тамара Родимцева
1990 — Зимова вишня 2 — Валя
1990 — Все попереду — Наталья
1990 — Собачий бенкет — Олександра
1990 — Автостоп — телефонистка
1990 — Сукині діти — Таня Бусигіна
1990 — А ось і я (короткометражка)
1991 — Дура — Домінік Берівер
1991 — Жінка для всіх — Анна
1991 — Смуга смерті — Нонна
1991 — Болотяна street, або Засіб проти сексу — Наталья Володимирівна
1991 — Чотири листи фанери — Галя з Крижополя
1991 — І чорт з нами — Олена
1991 — Блукаючі зірки — Марчелла Ембріх
1992 — Тартюф — Ельміра
1992 — Устриці з Лозанни — Люся
1992—1994 — Горячев й інші — Даша
1992 — Дитина до листопада — Надя
1992 — Все О'кей панове, чи Уїк-енд по російськи…
1993 — Дике кохання — матір Максима
1993 — Вбивство в Саншайн-Менор — Лючія Спарроу
1994 — На кого Бог пошле — Марина Родіонова
1994 — Наречений з Маямі — Лариса
1995 — Кохати по-російськи — Тетяна
1995 — Дім — Соня Мармеладова
1995 — Ручка, ніжка, огірочок…
1995 — Яка дивна гра — Соф'я Абрамівна
1995 — Зимова вишня 3 — Валя
1995 — Вальс золотих тельців — акторка
1995 — Поїзд до Брукліна
1996 — Імпотент — Даша
1996 — Чоловік для молодої жінки — Настя
1996 — Барханов і його телохранитель — Мата Харі
1996 — Кохати по-російськи 2 — Тетяна
1998 — Любовь зла — матір Корабельникова
1999 — Кохати по-російськи 3: Губернатор — Тетяна
2000 — Шуб-баба Люба! — Любов Іванівна
2000 — Спогади про Шерлока Холмса — дружина Конан Дойла
2000 — Артист і майстер зображення — дружина Савельєва
2000 — 8 березня — Наташа
2000 — Заздрість богів — Іра
2001 — Сищики — Юля
2001 — Підозра — Ніна
2001 — Життя забавами повне — Ліра Валентинівна
2001 — Люди і тіні — Надя
2001 — Північне сяйво — Ірина
2002 — Головні ролі — Алла Петрова
2002 — Жіноча логіка — Звягіна
2002 — Під дахами великого міста — Лідія
2002 — Інтимне життя Себастьяна Бахова
2003 — Пан або пропав — Аліція Хансен
2003—2005 — Даша Васильєва. Шанувальниця приватного розшуку — Даша Васильєва / Іветта «Люка» Бабанова
2008 — Важкий пісок — пані Янжвецька
2007 — Повернення блудного чоловіка — Ліза
2007 — Лузер — Світлана
2008 — Вареники з вишнею — Валентина
2008 — Звідки беруться діти — Поліна Семенівна, матір Павла
2008 — Хочу дитину — Ізольда Марківна Весьолкіна
2009 — Одружити Казанову — Жанна
2010 — Прогулянка по Парижу — Елеонора
2010 — Все можливо — Катерина Григорівна Шаховська
2011 — Зимовий сон — Василиса Фролова
2011 — Група щастя — Лілія Федорівна
2011 — Моя шалена сім'я! — Людмила Топешко
2012 — Мексиканський вояж Степанича — власниця туристичної компанії
2013 — Пізнє каяття — Клавдія Степанівна, власниця агентства з працевлаштування
2014 — Кавказька полонянка! — медсестра
2015 — Де живе Надія? — Римма
2016 — Бідні люди — Люся, дружина видавця
2014 — Готель щасливих сердець — Марія Михайлівна
2017 — Барс — Діана Валентинівна
2018 — Сувенір з Одеси — Єлизавета Аркадіївна Вольська в 1975 році
2018 — Операція «Сатана» — Ніна Павлівна Мєднікова
2019 — Анатомія вбивства — Ольга Олександрівна
2020-2021 — Мир! Дружба! Жуйка! — Ганна Пилипівна

Озвучування

1982 — Спортлото-82 — Алла Дмитрівна
1986 — Слон і Піночка (м/ф)
1988 — Влюблива ворона (м/ф) — Ворона
1988 — Лев і дев'ять гієн (м/ф)
1989 — Не залишай
1996 — Королі і капуста (м/ф) — Ізабель
2000 — Звірячі війни (м/ф)

Театр

1999—2002 — «Сирена і Вікторія» О. Галіна — (реж.-пост. Віталій Соломін) — Вікторія
2002—2011 — «Хто останній за коханням» Олени Кузнецової
2007—2010 — «Викрадення Сабінянінова» Петра Гладиліна — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
2009 — «Одружуйтесь на мені» Н. Птушкіної — (реж.-пост. Валерій Саркісов)
2012 — «Роза з подвійним ароматом» Еміліо Карбальїдо — (реж.-пост. Ніна Чусової)
2014 — «Плач'у вперед!» Н. Птушкіної (реж.-пост. Валерій Саркісов) — бізнес-леді Ліпа

Нагороди

Заслужена артистка РРФСР (1984).
Народна артистка Росії (1998).

Примітки

↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
↑ ČSFD — 2001.
d:Track:Q3561957
↑ Лариса Ивановна Удовиченко. Биографическая справка. РИА Новости. 9 січня 2011.
↑ Указ Президента РФ от 13.10.1998 N 1229 «О присвоении почётных званий Российской Федерации» [Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Подвыпившая Лариса Удовиченко получила травму головы после ссоры с сестрой? • — Новости семь дней в неделю • www.7D.org.ua
↑ Трое мужей Ларисы Удовиченко. «Домашний очаг». Процитовано 2018-12-081.
↑ О. Новосад. (16.09.2013). Актриса Лариса Удовиченко развелась с мужем из-за его пагубного пристрастия. ЕВРОСМИ.RU. Процитовано 16 вересня 2013.
↑ «Курский Вестник» — Лариса Удовиченко: «Артисткой я родилась». Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 11 грудня 2018.
↑ Удовиченко Мария — Биография // rusactors.ru — Актеры советского и российского кино
↑ Хмельная Лариса Удовиченко разбила голову после ссоры с сестрой // Экспресс газета

Література

Бокшицкая Е. Лариса Удовиченко. М., 1986;
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.529;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.472;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.265-266.

Джерела

Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q130735522_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0879872/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1414426"_data-entity-id="Q3561957">ČSFD<span_class="wef_low_priority_links">_—_2001.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3561957]]</div>-2] ČSFD — 2001.
d:Track:Q3561957

[3] Лариса Ивановна Удовиченко. Биографическая справка. РИА Новости. 9 січня 2011.

[1062-1995-4] Указ Президента РФ от 13.10.1998 N 1229 «О присвоении почётных званий Российской Федерации» [Архівовано 2015-07-14 у Wayback Machine.]

[films&id=7764-5] а ^б Подвыпившая Лариса Удовиченко получила травму головы после ссоры с сестрой? • — Новости семь дней в неделю • www.7D.org.ua

[6] Трое мужей Ларисы Удовиченко. «Домашний очаг». Процитовано 2018-12-081.

[7] О. Новосад. (16.09.2013). Актриса Лариса Удовиченко развелась с мужем из-за его пагубного пристрастия. ЕВРОСМИ.RU. Процитовано 16 вересня 2013.

[kv-8] «Курский Вестник» — Лариса Удовиченко: «Артисткой я родилась». Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 11 грудня 2018.

[9] Удовиченко Мария — Биография // rusactors.ru — Актеры советского и российского кино

[10] Хмельная Лариса Удовиченко разбила голову после ссоры с сестрой // Экспресс газета

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]