Урсула Мнішек
Урсула́ Мні́шек, в шлюбі Вишневецька (пол. Urszula Mniszchówna; кінець 1580-их — 1621/1622) — польська шляхтянка, донька воєводи сандомирського, старости львівського Єжи Мнішека і Ядвіги з Тарлів. Старша сестра майбутньої московської царівни Марини, жінки Лжедмитрія I. 19 січня 1603 року в Самборі Урсула стала другою дружиною князя Костянтина Вишневецького. Батько дав їй у посаг Залізці (нині Зборівський район Тернопільської області) на півночі Руського воєводства, а також ряд прилеглих сіл[a]. Щоправда, як вказує дослідниця Ілона Чаманська, в місті на ту мить господарювала вдова брата Стефана Яна, Євфросинія Дочі де Надьлучі (пол. Eufrozyna Doczi de Nagyluczy), угорка за походженням, що разом з сином Юрієм Другетом дістала Залізці в заставу від тестя взамін на позички і яка зовсім не бажала розлучатись з власністю. Зрештою, в 1607 році Костянтин вдався до наїзду, забравши при нагоді з замку всяке рухоме добро. Євфросинія силкувалась оборонити свої права у суді, однак марно. Невдовзі відібране містечко стало головною резиденцією К. Вишневецького. У шлюбі Урсула народила дітей:
Не підтримувала чоловіка і сестру в їхніх московських затіях. Див. такожПримітки
Джерела
|