Фельдмаршал-лейтенантФельдмаршал-лейтенант — історичне військове звання. Зараз не існує. В сучаності відповідає приблизно генерал-лейтенанту. ІсторіяЗвання вперше з'явилося в імператорській армії Габсбургів на початку Тридцятирічної війни у XVII столітті . Використовувалось до 1806 року. В армії Австро-Угорщини — до 1918 року. Першим фельдмаршал-лейтенантом став вояка к. к. армії Ієронімус фон Коллоредо-Вальдзеє[de] за участь у битві при Сент-Омері. Фельдмаршал-лейтенант не отримував маршальського жезлу, але мав право зватися превосходительством. З українців (громадян Австро-Угорської імперії) звання отримали Людвик Сембратович (дата старшинства 1.05.1891), Олександр Шашкевич (дата старшинства 1.05.1906) і Маркел Лаврівський (дата старшинства 24.08.1917). Чин генерал-фельдмаршала-лейтенанта короткочасно також існував у Московській державі на початку XVIII сторіччя (фактично 1704—1711 роки). З'явився після прийому на службу московським царем Петром Олексійовичем Георга Бенедикта Огілві який мав чин фельдмаршала-лейтенанта Священної Римської імперії. Після відставки Огілві у 1706 році цей чин невикористовувався. Другим носієм цього чину був Генріх фон дер Гольц, який у 1707—1711 роках був на московській службі. Чин генерал-фельдмаршала-лейтенанта потрапив до Військового статуту 1716 року. У переліку чинів війська (глава восьма Статуту «О армії та чинах генерального штабу і що до того належить»), чин генерал-фельдмаршала-лейтенанта займає третю ступінь. Молодше за генерал-фельдмаршала, та старше за генерал-фельдцейхмейстера. Опис полноважень генерал-фельдмаршала-лейтенанта надано у 11-й главі Статуту («Про генерал-фельдмаршала-лейтенанта»). До Табелі про ранги (1722 рік), чин не потрапив. Аналоги у різних країнах
Див. такожЛітература
ПосиланняInformation related to Фельдмаршал-лейтенант |