Фракія
42° пн. ш. 26° сх. д. / 42° пн. ш. 26° сх. д.
Фра́кія, або Тракія (грец. Θράκη, лат. Thracia, тур. Trakya) — історична область, що визначалася стародавніми греками, як країна, яка займала частину нинішнього Балканського півострова, від північного узбережжя Егейского моря (включаючи Македонію) і Пропонтиду до Дунаю, причому до неї нерідко відносили й Скіфію. Пізніше межу власне Фракії складала на заході річка Места і гірський ланцюг Родоп, на півночі — гірський ланцюг Гем, на сході — Чорне море і Фракійська протока, на півдні — Пропонтида, Геллеспонт і Егейське море. У давнину була заселена в основному фракійцями, за іменем яких і одержала свою назву. На морському узбережжі в античні часи розташовувалися грецькі поселення. У класичну добу існувала потужна союзницька держава фракійських племен — Одриське царство, назване за наймогутнішим племенем одрисів. Візантія
СучасністьСьогодні Фракія поділена на:
Кордони встановлені Лозанською мирною угодою 1923 року. Див. такожЛітература
Посилання
|