Фреймлайн (англ.Frameline) — американська некомерційна медіа-арт організація, яка займається проведенням Міжнародного ЛГБТ-кінофестивалю у Сан-Франциско (англ.The San Francisco International LGBT Film Festival). Нині цей захід є найстарішим ЛГБТ-кінофорумом.[1] Завдання Фреймлайн полягає у зміцненні різноманітності спільноти геїв, лесбійок, бісексуалів та трансгендерів, візуальне підтвердження існування в суспільстві ЛГБТ-осіб за допомогою підтримки й просування широкого спектра культурних заходів та художнього втілення ЛГБТ в кіно, відео й інших видах мистецтва. Річна відвідуваність кінофоруму складає від 60 000 до 80 000 осіб. Таким чином фестиваль Фреймлайн є найбільшою ЛГБТ-виставкою і найзначнішою подією в культурному житті Сан-Франциско.[2]
Дані про те, коли фестиваль уперше запрацював, різняться. Так, видання San Francisco Chronicle[en] описувало його, як «важливу подію 1976 року», офіційний же сайт заходу повідомляє, що кінофорум було засновано у 1977-му.[1]
Перший кінопоказ відбувся в лютому 1977 року у нині не існуючому Центрі гей-громади на вулиці Grove Street під назвою «Гей-кінофестиваль восьми суперфільмів». Його засновником був Деніел Ніколетта, сподвижник і соратник Гарві Мілка.[3] У 2004 році фестиваль змінив свою назву на коротшу Фреймлайн28 (англ.Frameline28) і став 28-м за рахунком щорічним заходом.[4] Чергові кінофоруми іменуються згідно з цим же шаблоном, так, Фреймлайн39 відбувся з 18 по 28 червня 2015 року.[5]
В історії фестивалю є своя чорна сторінка, пов'язана з трагічною загибеллю його директора Марка Фінча, який у 1995 році покінчив життя самогубством, стрибнувши з мосту Золоті ворота.[1] Ця подія надихнула колишнього співдиректора Фреймлайн Джені Олсона зняти фільм «Радість життя», в основу сюжету якого покладено схожу історію.[6]