Фрідріх Бертрам фон Армін
Фрідріх Бертрам Сікст фон Армін (нім. Friedrich Bertram Sixt von Armin; нар. 27 листопада 1851, Ветцлар — пом. 30 вересня 1936, Магдебург) — німецький воєначальник прусської армії, генерал від інфантерії німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн. БіографіяФрідріх Бертрам Сікст фон Армін народився у Ветцларі, ексклаві Прусського королівства, Рейнській провінції, у шляхетній родині фон Армінів. 1870 році, після закінчення школи, він поступив на військову службу фанен-юнкером до 4-го гренадерського гвардійського полку[de]. Брав участь у французько-прусській війні, був важко поранений у битві при Гравелотті. Фон Армін був нагороджений Залізним хрестом другого класу та підвищений до лейтенанта. Згодом він служив ад'ютантом полку, а також обіймав інші штабні полкові посади. В 1897 році отримав посаду начальника генерального штабу XIII. (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу[de], присвоєне звання оберст-лейтенанта. У 1900 році фон Армін призначений командиром 55-го піхотного полку з одночасним присвоєнням військового звання оберст. Наступного року його призначили начальником штабу Гвардійського корпусу[en]. 1903 році він отримав звання генерал-майора, в 1906 році — генерал-лейтенанта імператорської армії. Надалі служив у німецькому генеральному штабі, в 1908 році фон Армін був призначений командиром 13-ї піхотної дивізії, що дислокувалася в Мюнстері. У 1911 році він змінив Пауля фон Гінденбурга на посаді командира IV корпусу в Магдебурзі, а в 1913 — отримав звання генерала від інфантерії. На початок Першої світової війни IV корпус генерала від інфантерії фон Арміна та входили до складу 1-ї армії генерал-полковника Александра фон Клюка на Західному фронті. Корпус брав активну участь у битвах та боях у Франції на початку Великої війни: поздовж кордонів, при Монсі, у першій битві на Марні. Надалі генерал фон Армін продовжував командувати армійським корпусом на Західному фронті. 1916 році за вміле керівництво військами, зокрема в битвах при Артуа та на Соммі (особливо у боях у Дельвільському лісі та за Позьєр), був нагороджений Pour le Mérite. 25 лютого 1917 року Фрідріха фон Арміна призначили командувачем 4-ї армії, що увійшла до Групи армій кронпринца Рупрехта. Ця армія билася з англійцями у Фландрії протягом решти війни, зокрема, відбиваючи британський наступ біля Пашендейле, атакувала у Весняному наступі 1918 року і, нарешті, з серпня 1918 року відступала з боями у Стоденному наступі. За відмінне командування та бойові заслуги на посаді командувача 4-ї армії фон Армін був нагороджений орденом Чорного орла, а також дубовим листям до Pour le Mérite. Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 року, генерал фон Армін повернувся зі своїми військами до Німеччини, де після демобілізації кайзерівської армії пішов у відставку. Звання
Нагороди
Вшанування
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|