Фізико-технічний факультет Харківського національного університету

50°05′39″ пн. ш. 36°15′44″ сх. д. / 50.09417° пн. ш. 36.26222° сх. д. / 50.09417; 36.26222

Фізико-технічний факультет ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Будівля факультету
Основні дані
Засновано	1962
Приналежність	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Контакт
Ключові особи	Гірка Ігор Олександрович (декан)
Країна	Україна
Адреса	61108, м. Харків, П'ятихатки, просп. Курчатова, 31
Тип	факультет
Вебсторінка	http://physics-technology.karazin.ua/
Мапа

Фізико-технічний факультет Харківського національного університету (також фізтех, ФТФ) — один з чотирьох факультетів ХНУ імені В. Н. Каразіна фізичного профілю, що спеціалізується в галузях ядерної фізики, фізики плазми, матеріалознавства та медичної фізики. Відмінними рисами факультету є тісний зв'язок з Харківським фізико-технічним інститутом і фундаментальна теоретична підготовка в стилі школи Ландау, до якої належать багато викладачів факультету.

Фізико-технічний факультет був створений у 1962 році на базі відділення ядерної фізики фізико-математичного факультету. Саме відділення ядерної фізики існувало з 1946 року, а деякі кафедри, що увійшли до складу факультету — з 1930-х років. У 1969 році факультет переїхав в окремий корпус у П'ятихатках, щоб бути ближче до Харківського фізико-технічного інституту.

На 1-3 курсах освіту на факультеті спрямовано на те, щоб дати студентам загальнофізичну та математичну підготовку. У 1-4 семестрах студенти слухають лекції із загальної фізики (механіка, теплота, електрика й оптика), на 5-6 семестрах - лекції з атомної та ядерної фізики. Програма цих предметів близька до підручників Сивухіна та Савельєва. У 1-5 семестрах читається ряд математичних дисциплін: математичний аналіз, аналітична геометрія, вища алгебра, теорія функцій комплексної змінної, рівняння математичної фізики, теорія ймовірностей, методи наближених обчислень. Загальнофізичні й математичні курси супроводжуються практичними заняттями й об'ємними домашніми завданнями. У 4-8 семестрах читається ряд курсів з теоретичної фізики, заснованих на курсі теоретичної фізики Ландау та Ліфшиця: теоретична механіка, електродинаміка, квантова механіка, механіка суцільних середовищ, термодинаміка, статистична фізика^[1].

Після 6-го семестру відбувається розподіл студентів по кафедрах на конкурсних засадах. На факультеті працюють 4 кафедри:^[2]

• Кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики ім. О. І. Ахієзера
• Кафедра ядерної та медичної фізики
• Кафедра прикладної фізики та фізики плазми
• Кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій

Після розподілу в розкладі студентів з'являються спецкурси, що відповідають спеціалізаціям кафедр.

У 6-7 семестрах студент пише бакалаврську дипломну роботу за допомогою наукового керівника, обраного самим студентом або призначеного завідувачем кафедрою.

На 5 курсі в навчальній програмі переважають спецкурси по кафедрах, а 6 курс цілком присвячений написанню магістерських дипломних робіт.

Всього навчання на факультеті складається з 4 років бакалаврату та 2 років магістратури.

Команди факультету щорічно займають призові місця на Всеукраїнському студентському турнірі фізиків, випереджаючи за кількістю перемог все інші факультети України^[3]. Тричі студенти фізико-технічного факультету ставали чемпіонами на Міжнародному турнірі фізиків, у 2011^[4], 2015^[5] і 2017 роках.

На фізико-технічному факультеті проводиться активна наукова робота в таких галузях фізики, як фізика плазми, ядерна фізика, фізика елементарних частинок, фізика твердого тіла, фізика тонких плівок і покриттів, медична фізика.

Факультет видає Східно-європейський фізичний журнал.

На факультеті читають лекції запрошені професори та викладачі з інших країн, зокрема, з Інституту фізики плазми (Прага).^[6]

Студенти факультету в 2019 році брали участь у проведенні експериментів на токамаці GOLEM (Празький технічний університет) через механізм онлайн-управління з Харкова.^[6]

• Залюбовський Ілля Іванович (1962—1964)
• Мілютин Георгій Анатолійович (1964—1978)
• Блінкін Анатолій Митрофанович (1978—1981)
• Муратов Володимир Іванович (1981—1986)
• Фареник Володимир Іванович (1986—1987)
• Лапшин Володимир Ілліч (1987—1996)
• Азарєнков Микола Олексійович (1996—2005)
• Гірка Ігор Олександрович (з 2005)^[7]

• Толок В. Т. Физика и Харьков : [арх. 29 березня 2017] // Физическая инженерия поверхности. — Т. 2, № 4. (рос.)
• Толок В. Т., Коган В. С., Власов В. В. Физико-технический факультет Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина // Физика и Харьков. — Харьков : Тимченко, 2009. — С. 257-287. — 408 с. (рос.)
• Власов В. В., Ходусов В. Д. К 40-летию физико-технического факультета Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина // Вестник Харьковського национального университета имени В. Н. Каразина. Серия физическая «Ядра, частицы, поля». — 2002. — Вип. 114, № 4. (рос.)
• Дончик И. Н., Таньшина А. В. (сост.). Фізико-технічний факультет: минуле і сьогодення // Залюбовский Илья Иванович: учёный, учитель, человек. — Харьков : Издательство Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, 2009. — С. 19—27. — 148 с.
• Власов В. В., Гирка И. А., Азаренков Н. А., Ходусов В. Д. Харьковскому физтеху 50 лет. — Харьков : ООО «Издательство Майдан», 2012. — 188 с. (рос.)
• Кузенко С. В., Горбатько В. К. (ред.). Харьковский государственный университет 1805-1980. Исторический очерк. — Харьков : Вища школа, 1979. — С. 114-116. — 159 с. — 3000 екз. (рос.)
• Агаркова І. Ю. (ред.). Історія Харківського університету за двісті років. Систематичний бібліографічний покажчик. — Харків : ФОП «Петрова І. В.», 2007. — С. 609-613. — 750 с. — 300 екз.
• Фоміна Н. Є. (ред.). Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за 200 років. — Харків : Фоліо, 2004. — С. 484-489, 678-686. — 750 с. — 2550 екз.

• Студентський сайт фізтеха
• Сайт фізтеха
• Фізтех на сайті ХНУ ім. В. Н. Каразіна