Філіпінники — дрібні птахи, які досягають довжини 15,1—18,8 см і ваги 22,4—46 г. Зовні вони схожі на підкоришників (Certhiidae). Мають міцні, сильні лапи, пристосовані до вертикального переміщення по деревах, тонкі, гострі дзьоби, пристосовані для виколупування комах з-під кори, а також схожі на щіточки язики, пристосовані до споживання нектару. Філіпінникам притаманний статевий диморфізм.
Таксономія і систематика
Рід Філіпінник (Rhabdornis) був введений німецьким орнітологом Людвігом Райхенбахом в 1853 році з малим філіпінником як типовим видом[2]. Систематичне положення роду довгий час було спірним. В 1967 році американський орнітолог Джеймс Грінвей виділив філіпінників у монотипову родину філіпінникових (Rhabdornithidae)[3][4], інші дослідники відносили філіпінників до підкоришникових, тимелієвих і шпакових. Нещодавні молекулярно-генетичні дослідження показали, що філіпінники формують окрему кладу всередині родини шпакових[5][6][7].
↑Reichenbach, Ludwig (1853). Icones ad synopsin avium No. 11. Scansoriae B. Handbuch der speciellen Ornithologie (German) . Dresden und Leipzig: Expedition Vollständigsten Naturgeschichte. с. 219–316 [276]. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
↑Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1986). Check-List of Birds of the World. Т. Volume 12. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 161. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
↑Dickinson, E.C.; Christidis, L., ред. (2014). The Howard & Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Т. Volume 2: Passerines (вид. 4th). Eastbourne, UK: Aves Press. с. 579. ISBN978-0-9568611-2-2.
↑Cibois, Alice; Cracraft, Joel (2004). Assessing the passerine "Tapestry": phylogenetic relationships of the Muscicapoidea inferred from nuclear DNA sequences. Molecular Phylogenetics and Evolution. 32 (1): 264—273. doi:10.1016/j.ympev.2003.12.002.
↑Lovette, Irby J.; Rubenstein, Dustin R. (2007). A comprehensive molecular phylogeny of the starlings (Aves: Sturnidae) and mockingbirds (Aves: Mimidae): Congruent mtDNA and nuclear trees for a cosmopolitan avian radiation. Molecular Phylogenetics and Evolution. 44 (3): 1031—1056. doi:10.1016/j.ympev.2007.03.017.
↑Zuccon, D.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Ericson, P.G.P. (2006). Nuclear and mitochondrial sequence data reveal the major lineages of starlings, mynas and related taxa. Molecular Phylogenetics and Evolution. 41 (2): 333—344. doi:10.1016/j.ympev.2006.05.007.