Хенкін Валентин Львович
Валенти́н Льво́вич Хе́нкін (1902—1978) — український радянський науковець, професор (1952), доктор медичних наук (1949), завідувач кафедри госпітальної та факультетської хірургії. ЖиттєписНародився 1902 року в місті Ростов-на-Дону. 1926-го закінчив медичний факультет Північно-Кавказького університету. Протягом 1926—1937 років працював на кафедрі факультету хірургії цього ж університету. 1938 року завідував хірургічним відділенням однієї з ЦРЛ Ростовської області. 1939 року захистив кандидатську дисертацію; працював доцентом на кафедрі госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту. Протягом 1941—1945 років працював армійським хірургом 56-ї армії, головним хірургом окремої Приморської армії, по тому — начальником відділення Головного військового госпіталю ім. Бурденка в Москві. 1946 року повернувся на кафедру госпітальної хірургії Ростовського медичного інституту; 1949-го захистив докторську дисертацію «пересадка щитоподібної залози». 1952 року здобув вчене звання професора. В 1950—1955 роках завідував кафедрою госпітальної хірургії й працював деканом медичного факультету Ужгородського університету. Протягом 1955-1962-х завідував кафедрою госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту. З 1962 по 1970 рік завідував кафедрою факультетської хірургії. В 1971—1974 роках — науковий консультант кафедри факультетської хірургії. Є автором понад 100 наукових праць, з них три монографії. Працював над проблемами розвитку торакальної та серцево-судинної хірургії, пластичної хірургії при щілинах губи й піднебіння, опіках. Створив на Буковині школу хірургів. Як педагог підготував докторів та кандидатів медичних наук. Був головою Чернівецького обласного наукового товариства хірургів. Помер 1978 року. Серед робіт — монографії:
Підготував З докторів та 5 кандидатів наук[1]. Нагороди
ПриміткиДжерела
|