Хлорида

Хлори́да (дав.-гр. Χλῶρις від χλωρός, що означає «зеленувато-жовтий», «бліднуватий», «мертвотно-блідий», або «прісний») — у давньогрецькій міфології старша дочка дочка царя Фів Амфіона та Ніоби^[2].

Єдина ніобіда (мала ім'я Мелібоя), що врятувалася^[3]: коли її братів і сестер убивали, вона вблагала про милість Лето, при цьому від страху ставши блідою, отримала нове ім'я — Хлориди. З братом Аміклом побудувала храм Лето в Аргосі^[4]. Перемогла в бігу на Герея в Олімпії^[5].

Її ім'ям названо браму Фів^[6].

Дружина царя міста Пілос Нелея, мати Перо і 12 синів, зокрема Періклемена та Нестора. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах, схилилася на коліна до ФІЕ^[7].

За іншою версією, Хлорида також вважалася богинею квітів, дружиною Зефіра, й ототожнювалася з Флорою (пор. картину Боттічеллі «Весна»)^[8].

Є й інші версії, зокрема: вона донька сина Іасія (царя Орхомена)^[9].

На честь Хлориди названо астероїд (410) Хлорида, відкритий 1896 року.