Хоншю́ (本州, Honshu, «основні провінції») — найбільший острів Японського архіпелагу. На півночі межує з островом Хоккайдо, на півдні — з островом Сікоку, а на південному заході — з островом Кюсю. Омивається Тихим океаном на сході, Внутрішнім японським морем на півдні і Японським морем на заході.
Характеристика
Природа
Протяжність острова Хонсю сягає близько 1300 км. Площа — 227 961,41 м²[2] (на 2006 рік), що становить 60 % усієї території держави Японія. Довжина берегової лінії становить 5450 км.
Рельєф Хонсю гористий. Серед гір багато вулканів. Найбільший з них — гора Фудзі (3776 м), яку вважають символом Японії. Завдяки їй Хонсю є 7-м найвищим островом світу. Найбільша річка острова — річка Сінано. Клімат Хонсю дуже різноманітний — від континентального на півночі до субтропічного на півдні.
Гори острова відповідають за різницю в кліматі південно-східної (тихоокеанської) та північно-західної (японського моря) частин острова.
На Хонсю часто трапляються землетруси, оскільки острів лежить на стику трьох формаційних плит.
Демографія
Населення Хонсю з 2010 по 2017 рік не змінилося і становить — 104 000 000 осіб[3], що становить 81% від усього населення Японії. Більшість людей проживає переважно на рівнинних землях, зокрема на рівнині Канто, в районі Токіо та Йокогами, де мешкає 25 % усього населення острова. Найбільшими містами Хонсю є Осака, Наґоя, Кобе, Кіото, Хіросіма, Сендай, Ніїґата. Загалом більша частина головних міст Японії розташовані на цьому острові. Він поділяється на 34 префектури і включає столицю Токіо. Хонсю — найбільш населений острів світу після о. Ява.
Префектури Хонсю
Регіони і префектури подані з півночі на південь, зі сходу на захід:
Регіон
|
Прапор
|
|
|
Центр
|
Площа, км²
|
Населення, ос.
|
Густота, ос./км²
|
Код
|
Тохоку
|
|
Аоморі
|
青森県
|
Аоморі
|
9 645,64
|
1 227 653
|
127
|
JP-02
|
|
Акіта
|
秋田県
|
Акіта
|
11 637.52
|
947 661
|
81.4
|
JP-05
|
|
Фукусіма
|
福島県
|
Фукусіма
|
13 783.90
|
1 819 236
|
132
|
JP-07
|
|
Івате
|
岩手県
|
Моріока
|
15 275.01
|
1 208 412
|
79,1
|
JP-03
|
|
Міяґі
|
宮城県
|
Сендай
|
7 282.22
|
2 289 726
|
314
|
JP-04
|
|
Ямаґата
|
山形県
|
Ямаґата
|
381.30
|
247 422
|
649
|
JP-06
|
Канто
|
|
Тіба
|
千葉県
|
Тіба
|
5 157.61
|
6 279 814
|
1,218
|
JP-12
|
|
Ґумма
|
群馬県
|
Маебасі
|
6 362.28
|
1 923 281
|
302
|
JP-10
|
|
Ібаракі
|
茨城県
|
Міто
|
6 097.19
|
2 851 670
|
468
|
JP-08
|
|
Канаґава
|
神奈川県
|
Йокогама
|
2 416.17
|
9 216 009
|
3,814
|
JP-14
|
|
Сайтама
|
埼玉県
|
Сайтама
|
3 797.75
|
7 340 729
|
1,933
|
JP-11
|
|
Тотіґі
|
栃木県
|
Уцуномія
|
6 408.09
|
1 928 816
|
301
|
JP-9
|
|
Токіо
|
東京都
|
Токіо
|
2 193.96
|
13 952 915
|
6,360
|
JP-13
|
Тюбу
|
|
Айті
|
愛知県
|
Нагоя
|
5 172.92
|
7 535 266
|
1,457
|
JP-23
|
|
Фукуй
|
福井県
|
Фукуй
|
4 190.49
|
760 848
|
182
|
JP-18
|
|
Ґіфу
|
岐阜県
|
Ґіфу
|
10 621.29
|
1 975 397
|
186
|
JP-21
|
|
Ісікава
|
石川県
|
Канадзава
|
4 186.09
|
1 129 362
|
270
|
JP-17
|
|
Наґано
|
長野県
|
Наґано
|
13 561.56
|
2 030 172
|
150
|
JP-20
|
|
Ніїґата
|
新潟県
|
Ніїґата
|
12,584.18
|
2 193 034
|
174
|
JP-15
|
|
Сідзуока
|
静岡県
|
Сідзуока
|
7 777.42
|
3 611 638
|
464
|
JP-22
|
|
Тояма
|
富山県
|
Тояма
|
4 247.61
|
1 032 108
|
243
|
JP-16
|
|
Яманасі
|
山梨県
|
Кофу
|
4 465.27
|
804 515
|
180
|
JP-19
|
Кінкі
|
|
Хіого
|
兵庫県
|
Кобе
|
8 400.94
|
5 430 567
|
646
|
JP-28
|
|
Кіото
|
京都府
|
Кіото
|
4 612.20
|
2 564 217
|
556
|
JP-26
|
|
Міє
|
三重県
|
Цу
|
5 774.41
|
1 768 632
|
306
|
JP-24
|
|
Нара
|
青森県
|
Нара
|
3 690.94
|
1 320 423
|
358
|
JP-29
|
|
Осака
|
青森県
|
Осака
|
1 905.14
|
8 811 845
|
4,625
|
JP-27
|
|
Сіґа
|
滋賀県
|
Оцу
|
4 017.38
|
1 411 752
|
351
|
JP-25
|
|
Вакаяма
|
和歌山県
|
Вакаяма
|
4 724.64
|
911 488
|
193
|
JP-30
|
Тюґоку
|
|
Хіросіма
|
広島県
|
Хіросіма
|
8 479.63
|
2 790 804
|
329
|
JP-34
|
|
Окаяма
|
岡山県
|
Окаяма
|
7 114.32
|
1 879 860
|
264
|
JP-33
|
|
Сімане
|
島根県
|
Мацуе
|
6 708.26
|
665 205
|
99.2
|
JP-32
|
|
Тотторі
|
鳥取県
|
Тотторі
|
3 507.13
|
550 234
|
157
|
JP-31
|
|
Ямаґуті
|
山口県
|
Ямаґуті
|
6 112.53
|
1 337 723
|
219
|
JP-35
|
Див. також
Примітки
Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京:角川書店、1987—1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
Посилання