Відтоді це одна з найсильніших політичних партій Хорватії. ХДС була при владі від перших багатопартійних виборів 1990 р. до парламентських виборів у 2000 р., коли програла вибори на користь коаліції з шістьох партій.
На хорватських парламентських виборах у 2003 році партія знову перемагає і урядує в коаліції з дрібнішими партіями та національними меншинами. Прем'єр-міністром стає д-р Іво Санадер, який призначається на другий строк повноважень голови уряду, після того, як ХДС виграє парламентські вибори 2007 року, сформувавши коаліцію з Хорватською селянською партією, Соціал-ліберальною партією, Хорватською партією пенсіонерів та меншинами.
ХДС разом зі своїми партнерами по коаліції ХСП і ХСЛП на місцевих і регіональних виборах у Хорватії в 2009 р. здобула владу в 13 хорватських округах і 69 містах. ХДС у 2010 році мала десять жупанів, і ще три — її партнер ХСП [2] Тоді ж ХДС мала своїх міських голів у 57 хорватських містах і голів громад у 232 муніципалітетах Хорватії. [3] ХДС з партнерами має більшість у радах 14 жупаній.
За результатами хорватських парламентських виборів, які відбулися в грудні 2011 року, ХДС перейшла в опозицію після 8 років, проведених при владі. На цих виборах ХДС здобула найменшу кількість голосів із моменту свого заснування (за неї проголосувало лише 563 215 виборців).
20 травня 2012 ХДС провела вибори голови партії, переможцем на яких на день пізніше став Томіслав Карамарко,[4] таким чином змінивши Косор на посту лідера парламентської опозиції Хорватії. Карамарко оголосив, що він поновить зв'язки з хорватською діаспорою.[4]
Ще раніше Карамарко оголосив, що після завершення процесу детуджманізації в ХДС він повернеться до політики Франьо Туджмана. Він також заявив, що не буде основувати свою політику на доктринах Анте Павелича або Йосипа Броз Тіто, позаяк вони обидва представляли тоталітарні режими.[5]