Хіросіма-хан

Хіросіма-хан
広島藩
Хіросімський замок — головна цитадель Хіросіма-хану.
Інші назви	Ґейсю-хан (芸州藩)
Утворено	1600
Ліквідовано	1871
Центр	Хіросіма
Дохід	462 000 коку
Правлячі роди
1600 — 1619	Фукусіма
1619 — 1871	Асано

Хіросіма-хан (яп. 広島藩, ひろしまはん; 1600 — 1871) — хан періоду Едо у провінції Акі і частині провінції Бінґо (сучасна префектура Хіросіма).

Відомий також як Ґейсю-хан (яп. 芸州藩, げいしゅうはん).

Володар хану — рід Асано, статус якого відповідав тодзама даймьо. Головна резиденція знаходилась у замку Хіросіма, сучасному місті Хіросіма префектури Хіросіма. У 17—18 століттях офіційний дохід хану дорівнював близько 426 000 коку.

Хан було засновано сьоґунатом у 1600 році, шляхом надання двох провінцій Акі та Бінґо доходом у 490 000 коку з центром у Хіросімі полководцю Фукусімі Масанорі. Початково Хіросімою правив рід Морі на чолі з Морі Терумото, але чере поразку у битві при Секіґахара він втратив більшу частину своїх земель і був силою переселений центральними властями до сусідніх провінцій Суо і Наґато.

Новий хіросімський господар Фукусіма завершив проведення станової реформи, поділивши населення на самураїв-адміністраторів, міщан і селян, та склав остаточний земельний кадастр. Він облаштував головне призамкове містечко і заклав економічну основу Хіросіма-хану. Проте у 1619 році Фукусіма був позбавлений центральною владою свого володіння і статусу через те, що без дозволу сьоґунату розрочав ремонт укріплень Хіросімського замку, які постраждали від повені.

Того ж року на місце Фукусіми було призначено Асано Наґаакіру, колишнього володаря Кісю-хану з провінції Кії, який отримав у володіння провінцію Акі та 8 повітів провінції Бінґо доходом у 426 000 коку з центром у Хіросімі. Асано розпочав своє правління з розвитку економіки і спромігся у короткий термін монополізувати торгівлю деревиною, залізом та папером у Внутрішньому Японському морі на відстані між Хіросімою і Осакою. Купці його хану вміло грали на торгах рисом. Вони скуповували дешево товари у сусідніх ханах і, дочекавшись сприятливого моменту на ринку, продавали його по високим цінам. Доходи Хіросіма-хану були такими великими, що серед вчених японських мужів ходила приказка «хіросімський князь — майстер торгівлі».^[1]

Асано також проводив курс на централізацію влади у доручених йому територіях, поступово перетворюючи самураїв з вояків у чиновників. Він позбавляв місцеву знать земельних наділів у регіонах і змушував оселятися її у Хіросімі, біля свого призамкового містечка як адміністраторів.

Другий правитель Хіросіма-хану, Асано Міцуакіра, був онуком великого покійного сьоґуна Токуґави Іеясу, тому сьоґунат дав йому свій дозвіл на використання прізвища Мацудайра, яке носили лише родичі Токуґави, а також дозвіл на створення у своїх володіннях дочірнього Мійосі-хану доходом у 50 000 коку для його бічного брата Асано Наґахару^[2]. Цей правитель відзначився налагодженням дорожньої інфраструктури.

За керування четвертого голови, Асано Цунанаґи скарбниця Хіросіма-хану почала страждати від нестачі коштів і данини. Проблему владнали скороченням платні васалам-адміністраторам та видачою ханських асигнацій. Водночас, підупав авторитет хіросімського правителя через те, що у 1701 році він не допоміг уберігти від ліквідації сьоґунатом Ако-хан, володіння родичів Асано в провінції Харіма^[3].

З початку 18 століття фінансова криза у Хіросіма-хані стала поглиблюватися. П'ятий правитель Асано Йосінаґа став втілювати курс реформ скерований на централізацію влади, омолодження службових кадрів та посилення контролю над повітами і селами. Проте його політика викликала масове невдоволення і стала причиною масштабного березневого повстання 1718 року. У 1720 році дочірній Мійосі-хан залишився без спадкоємця, тому в березні 1730 року Асано заснував новий дочірній Хіросіма-Сінден-хан доходом у 30 000 коку, який передав своєму молодшому брату Асано Наґатаці. Завданням нового хану була підготовка потенційних спадкоємців для головної хіросімської гілки роду Асано, у випадку переривання останньої.

Негаразди у хані вдалося подолати шостому голові Асано Мунецуне, який почав з викорінення кумівства, хабарництва і корупції серед самурайської адміністрації. Його наступник, сьомий правитель Асано Сіґеакіра, додав до цього курс на заощадження ресурсів, спрощення системи управління та перевиховання службовців. За декілька років господарська система Хіросіма-хану була відновлена, однак несподівані повені, посухи, заморозки і сарана 1780-х років спричинили неврожаї та голод, які у свою чергу підірвали напівнатуральну економіку родини Асано^[4].

За правління дев'ятого голови, Асано Нарітаки, витрати Хіросіма-хану перевищили прибутки. Шлюб з донькою одинадцятого сьоґуна Токуґави Іенарі панною Суе, спорудження синтоїстських святилищ, допомога центральній владі на будівництві та череда неврожаїв поставили хан у дуже скрутне фінансове становище. Для порятунку своїх володінь Асано спробував сприяти розвитку промисловості, посилив існуючу монополію атестованих ним купців на ринку і видав додаткові ханські асигнації. Однак його заходи мали зворотний ефект — люди поставали у селах і містечках, а серед васалів виникла сильна опозиція реформаторському курсу.

Політико-економічні перетворення довгий час не давали позитивного результату, проте у 1862 році, одинадцятий правитель Асано Наґаміті призначив відповідальним за них старійшину Цудзі Масатомо і часткового успіху було досягнуто. Старійшина укріпив виконавчу вертикаль, посилив контроль за фінансовою системою хану, модернізував військо на західний манер. У 1863 — 1865 роках, коли сьоґунат розпочав кампанію по приборканню самураїв роду Морі з Тьосю-хана, сусідні володіння роду Асано були перетворені на штаб командування урядових сил, що сприяло пожвавленню господарства регіону. Незважаючи на економічні вигоди, які сулила війна, Хіросіма-хан виступив проти неї і намагався відігравати роль посередника між Тьосю-ханом і сьоґунатом.

У 1866 році, після смерті чотирнадцятого сьоґуна Токуґави Іемоті, урядова кампанія проти Тьосю-хан фактично завершилась поразкою центральної влади. Через це рід Асано зазнав впливу антиурядових сил і 1867 року уклав союз з Тьосю-ханом і Сацума-ханом. Того ж року останній сьоґун Токуґава Йосінобу склав свої повноваження і повернув усю повноту влади імператору Японії. У зв'язку з цим утворився новий імператорський уряд з представників ханів Тьосю, Сацуми, Тоси і Хіросіми, які невдовзі розпочали війну з прибічниками зниклого сьоґунату.

Після перемоги імператорських сил у 1869 році новий уряд почав проводити курс на централізацію державного управління. У червні того ж року, у рамках всеяпонської реформи з «повернення володінь і підданих» монарху Японії, дванадцятий і останній правитель Хіросіма-хану Асано Наґакото передав свої родові землі владі. Хан було перетворено на державну адміністративну одиницю, головою якої призначили того ж Асано. 1871 року, в результаті реформи з ліквідації ханів і створення замість них префектур, на основі Хіросіма-хану виникла префектура Хіросіма.

1884 року рід Асано отримав титул маркізів і був причислений до нової японської аристократії. Колишній голова Хіросіма-хану Асано Наґакото жив довго і помер аж у 1937 році, за що японська преса охрестила його «останнім ханським правителем».

№[5]	Українською	Японською	Мон	Статус	Період	Дохід[6]
1	Фукусіма Масанорі	福島正則		тодзама	1600 — 1619	498 000
1	Асано Наґаакіра	浅野長晟		тодзама	1619 — 1632	426 000
2	Асано Міцуакіра	浅野光晟		тодзама	1632 — 1672	376 000[7]
3	Асано Цунаакіра	浅野綱晟		тодзама	1672 — 1673	376 000
4	Асано Цунанаґа	浅野綱長		тодзама	1673 — 1708	376 000
5	Асано Йосінаґа	浅野吉長		тодзама	1708 — 1752	426 000[8]
6	Асано Мунецуне	浅野宗恒		тодзама	1752 — 1763	426 000
7	Асано Сіґеакіра	浅野重晟		тодзама	1763 — 1799	426 000
8	Асано Наріката	浅野斉賢		тодзама	1799 — 1830	426 000
9	Асано Нарітака	浅野斉粛		тодзама	1831 — 1858	426 000
10	Асано Йосітеру	浅野慶熾		тодзама	1858	426 000
11	Асано Наґаміті	浅野長訓		тодзама	1858 — 1869	426 000
12	Асано Наґакото	浅野長勲		тодзама	1869—1871[9]	426 000

Дані на 1664 рік . Дохід округлений і поданий у тисячах.^[10]

Навчальні заклади^[11]:

• Мійосі-хан
• Хіросіма Сінден-хан
• Символи Хіросіми

• 頼杏坪編 『芸藩通志』　東京: 国書刊行会、1981年
• 土井作治著 『幕藩制国家の展開 : 広島藩･福山藩を中心として』　広島: 渓水社、1985年
• 勝矢倫生著　『広島藩地方書の研究』　京都: 英伝社、1999年
• 橋本素助, 川合鱗三編　『芸藩志拾遺』　東京: 文献出版、1978年

• Хіросіма-хан // 300 ханів Едо [Архівовано 8 грудня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
• Історія Хіросіма-хану [Архівовано 22 квітня 2008 у Wayback Machine.] (яп.)