Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Стриганка)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці в с. Стриганка — церква в Україні, у селі Стриганка Шептицького району Львівської області. Будівля церкви була зведена у 1922 році, мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 2301-М) і знищена вогнем 27 вересня 2015 року. ІсторіяНа початку XX століття у селі Стриганка існувала церква, яка була зведена 1893 року та згоріла під час першої світової війни[1]. У 1922 році[2] коштом парафіян збудували нову церкву за проєктом архітектора Євгена Нагірного[3]. Церкву посвячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці, була дочірньою церкві святого Онуфрія у селі Старий Добротвір та підпорядковувалася спочатку Буському[1], пізніше — Струмило-Камінецькому деканату Львівської архієпархії греко-католицької церкви[2]. Станом на 1932 рік парафія церкви нараховувала 719 осіб[2]. За незалежної України богослужіння в церкві відновилися, проте вона стала належати місцевій православній громаді та підпорядковуватися Кам'янко-Бузькому благочинню Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП (пізніше — ПЦУ)[4]. У 1997 році в церкві зробили ремонт. 27 вересня 2015 року, за певний час після недільної служби, у приміщенні церкви сталася пожежа[4]. Дерев'яний храм вигорів вщент, вдалося врятувати лише дві ікони та дещо з храмового майна[5]. Пожежникам вдалося врятувати дерев'яну дзвіницю та господарську будівлю. Найімовірнішою причиною загоряння назвали залишену свічку[5]. ОписСтара дерев'яна церква у Стриганці була тризрубною, розміром 21×10 м, орієнтована по осі захід—схід[3]. До квадратної у плані нави з заходу прилучався бабинець із невеликим присінком, зі сходу — гранчастий вівтар із симетрично прибудованими захристіями. Нава завершувалася великим світловим восьмериком із круглими вікнами, над яким був ще один восьмерик, менший за розмірами та увінчаний грушоподібною банею із ліхтарем і маківкою. Вівтар і бабинець були вкриті двосхилими дахами, на гребені яких стояли на високих восьмериках бані, подібні за формою до центральної, проте менші за розмірами. Будівлю церкви оточувало піддашшя. Стіни церкви у 2000-х роках вкрили пластиковою вагонкою[3]. В інтер'єрі церкви зберігався різьблений і золочений іконостас, виготовлений у 1920-х роках[3]. Неподалік від церкви стоїть дерев'яна двоярусна, вкрита наметовим дахом дзвіниця, зведена на початку 1920-х років. Примітки
Джерела та література
Посилання
|