|
Церква Святої Марії Магдалини (Шулявка)
.jpg) Це́рква Святої Марі́ї Магдали́ни — церква у Києві, в місцині Шулявка, збудована у 1885—1887 роках[К 1] та зруйнована 1935 року. Церква стояла приблизно на місці сучасного фізико-математичного ліцею № 142 (вул. Політехнічна, 2)[2], за спортивним майданчиком якого за часів незалежності встановили пам'ятний хрест[3]. ІсторіяДруга половина XIX століття — час активного розвитку Шулявки. Однак саме тоді дуже гострою постала проблема відсутності власного храму, населення Шулявки було змушене відвідувати досить віддалену церкву Іоана Златоуста на Галицькій площі.[3] Місцеві мешканці почали збирати гроші на будівництво парафіяльної церкви[3]. 1883 року Духовна консисторія дала дозвіл на спорудження церкви[3]. Швидкому спорудженню церкви посприяла наполегливість міського голови Івана Толлі. Він зробив велику пожертву на зведення церкви Благовіщення на Паньківщині, а 18000 рублів, зібрані раніше громадою для будівництва цієї церкви, виділити для побудови храму на Шулявці. У клопотанні на ім'я митрополита Платона в червні 1885 року міський голова повідомляв, що церква на Шулявці названа ім'ям Рівноапостольної Марії Магдалини — святої покровительки Государині Імператриці Марії Федорівни, дружини тогочасного імператора Олександра III)[4][3]. У 1885 році почалося будівництво церкви. Після його початку надійшло ще одне значне пожертвування — від цукрозаводчика Миколи Терещенка[3]. Проєкт церкви склав архітектор В. Ніколаєв[1], керував роботами інженер-полковник Вадим Катеринич, який відмовився від платні за свою роботу[3]. Церкву освятили навесні 1887 року[5], присвятивши її зведення пам'яті попередньої імператриці Марії Олександрівни, а також пам'яті «мученицької смерті Олександра II»[1]. Також у церкві був облаштований бічний приділ на честь святих Іоакима та Анни, біля церкви незабаром виник невеликий цвинтар, де, зокрема, були поховані кілька професорів Політехнічного інституту, розташованого поруч[3]. Знищення церквиЗа радянських часів церкву Святої Марії Магдалини передали громаді «обновленців», а наприкінці 1931 року храм закрили з метою реконструювати його будівлю під приміщення наукового інституту автотракторної промисловості[3]. У квітні 1935 року біля церкви почалося будівництво школи, в рамках якого церковну будівлю розібрали[6] (таким чином церква Святої Марії Магдалини розділила долю своєї ровесниці — Благовіщенської церкви, зруйнованої в тому ж році також задля будівництва школи)[3]. Цвинтар при церкві також знищили, могили перенесені на Лук'янівське кладовище[7]. За незалежної України підіймалося питання про відбудову церкви, але станом на 2021 рік так нічого і не було зроблено. АрхітектураЦерква Святої Марії Магдалини була зведена у поширеному тоді «російсько-візантійському» стилі[1] з елементами історизму[3], з гарною прибудованою дзвіницею, що мала шатрове завершення. Будівля церкви була у плані хрещатою, завершувалася масивним восьмигранним світловим барабаном із приземкуватою цибулястою банею, оточеною чотирма глухими невеликими барабанами з цибулястими баньками[1]. Фасади були оздоблені цегляними декоративними елементами: кокошниками, півколонками, карнизами, хрестами тощо. Апсида була п'ятигранною, із склепінчастим перекриттям, бічні вівтарі на південному та північному фасадах — прямокутними у плані, увінчаними напівсферичними банями зі шпилями. На західному фасаді церкви розташовувалася прибудована триярусна дзвіниця, що мала шатрове завершення із люкарнами, віконні отвори на її останньому, дзвоновому ярусі були виконані у вигляді біфорія. Інтер'єр церкви прикрашали необароковий одноярусний іконостас із лучкоподібним фронтоном та стінні розписи в російському стилі[1]. Церква домінувала у забудові одноповерхової Шулявки, була її окрасою. Настоятелі до 1920 року
Див. також
КоментаріПримітки
Посилання
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
