Церква святих верховних апостолів Петра і Павла (Урмань)
Церква святих верховних апостолів Петра і Павла — парафія і храм Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в с. Урмані Бережанського району Тернопільської області. Пам'яткиДерев'яний храм (охоронний номер 1560/1) і дзвіниця (охоронний номер 1560/2) є пам'ятками архітектури національного значення. Кам'яний храм (охоронний номер 1822) є пам'яткою архітектури місцевого значення. Історія парафіїПарафію утворено в 1739 році і діяла вона до 1946. За шематизмами до 1918 року урманська церква була дочірньою до церкви в Дрищеві (нині Надрічне). І тільки з 1924 вона записана окремо, але все ще служив священик із Дрищева.[1] У радянські часи парафію і храм радянська влада зняла з реєстрації. Віруючі відвідували богослужіння у діючому в структурі РПЦ храмі в Поморянах. Парафію святих апостолів Петра і Павла відновлено в 1989 році (30 квітня о. Зіновій Бідула провів тут першу після закриття храму Службу Божу)[2] і зареєстровано рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25 серпня 1991 № 212[3]. Стара церква побудована на Покутті в 1668 році (дата побудови вказана на церкві)[4] і перевезена в Урмань волами, зібрана на місці. Перед будівництвом нової мурованої церкви, стару пересунули на те місце, де вона знаходиться і нині.[5] Будівництво нового (кам'яного) храму розпочали в 1939 і завершили в 1993 році. Іконостас виготовив і розписав церкву Ярослав Макогін у 1993-му. З благословення владики Михаїла Сабриги 12 липня 1993 року о. Павло Репела освятив храм. 5 лютого 2006 парафію з візитацією відвідав владика Михаїл (Сабрига). Усе населення Урмані — парафіяни церкви Петра і Павла. При парафії діють: братство Матері Божої Неустанної Помочі, спільнота «Жива вервиця», Марійська та Вівтарна дружини. Катехизацію проводять Наталія Гунька і о. Зіновій Бідула. Парафія співпрацює зі школою і місцевою владою. Парохи
ПарафіяниУ 1932/1933 в селі було також 356 латинників і 19 юдеїв.[1] Примітки
Джерело
Посилання
|