Циганська слобідка, Чінгене Мааллеси (крим. Çingene maallesı) — історична місцевість Сімферополя, в Центральному та Київському районах міста.
Опис
Обмежена з півночі Старим містом та вулицею Кримська, зі сходу верхів'ями Петрівської балки та вулицею Інге, з півдня та сходу вулицею Курцовською та старим та новим кримськотатарськими цвинтарями (знесені після депортації кримських татар, зараз житлова забудова).
Своїм східним кутом Циганська слобідка виходила до місця, де трамвайна лінія з Нижньогоспитальної вулиці робила крутий поворот праворуч, на вулицю Кантарна (зараз Чехова). Це місце так і називалося Циганський Поворот, ця назва зберігалася ще кілька років після того, як було ліквідовано сімферопольські трамваї.[1]
Основні вулиці: Чехова, Горбистий провулок, Футболістів, Нижньогоспитальна.
На території району знаходиться «циганська мечеть» Сеїт-Халіль Челебі.
Історія
Район названий за місцем проживання кримських циган — чінґене.
Сучасник так описував житла кримських циган:
«Квартали ці не схожі на наші вулиці. Примітивністю та безладністю своїх будівель вони скоріше нагадують циганські табори. Маленькі, біленькі будиночки циган розкинуті абияк. Іноді кілька будиночків вибудовані в одну суцільну лінію, а простір між ними та іншими будинками служить відкритим двором, де й проходить життя галасливої, безтурботної та експансивної сім'ї циганів…».[2]
Під час голоду 1922 року член секції Помголу (центральна комісія допомоги голодуючим при ВЦВК під головуванням М.Калініна) І.Крамник свідчив про те, що відбувається у Сімферополі:
«Циганська слобідка, населена циганами, майже вся вимерла. Моторошно ходити безлюдними вулицями. Безліч голодних дітей тиняються містом і підбирають покидьки; тужливо-благаюче „дядьку, дай хлібця“ не вщухає ні на хвилину. Населення звикло до картин голоду. На базарі в Сімферополі помирає молодий татарин, його передсмертний стогін губиться у вигуках торговців та покупців, які байдуже відвертаються від помираючого».[3][4]
9 грудня 1941 під час німецької окупації в Циганській слобідці було розстріляно до 1 тис. осіб. Однак Мусульманський комітет звернувся до німців із клопотанням, і розстріли припинили.
Примітки