Цоколь Андрій Якимович
Андрій Якимович Цоколь (1907, село Мироцьке Київської губернії, тепер Києво-Святошинського району Київської області — ?) — український радянський діяч, голова правління Української ради промислової кооперації, начальник Головного управління місцевої промисловості і побутового обслуговування населення при Раді Міністрів УРСР. Кандидат у члени ЦК КПУ в лютому 1960 — вересні 1961 року. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. ЖиттєписНародився 25 червня (або 1 вересня) 1907 року в селянській родині. У 1923—1926 роках — робітник винокурного заводу на Київщині. У 1926 році поступив до Київської радянсько-партійної школи, після закінчення якої знову повернувся на свій завод, де працював апаратником. З листопада 1929 року служив у Червоній армії. У 1931—1936 роках — студент Київського інституту промислової кооперації. У 1936—1941 роках — начальник паливного управління, член президії Української ради промислової кооперації. Під час німецько-радянської війни служив у 10-му запасному зенітному кулеметному батальйоні Південно-Західного фронту, перебував у евакуації в східних районах СРСР. Після демобілізації з квітня 1944 по грудень 1950 року працював заступником голови правління Української ради промислової кооперації (Укооппромради). Одночасно, у 1944—1946 роках — головний представник уряду Української РСР із евакуації польських громадян із території Української РСР. Один із головних виконавців депортації поляків із території України. З грудня 1950 по серпень 1951 року — голова правління Української ради промислової кооперації (Укрпромради). З 1951 по травень 1953 року — заступник голови Української ради промислової кооперації. З червня 1953 по 1957 рік — заступник голови і член правління Української ради промислової кооперації (Укрпромради). З травня 1957 року — в.о. голови правління, із березня 1958 до жовтня 1960 року — голова правління Української ради промислової кооперації (Укрпромради/Укооппромради). З жовтня (затв. у листопаді) 1960 року — начальник Головного управління місцевої промисловості і побутового обслуговування населення при Раді Міністрів Української РСР. У 1965 — після 1973 року — заступник міністра місцевої промисловості Української РСР. Подальша доля невідома. Звання
Нагороди
Джерела
|