Цоїзит
Цоїзит — породотвірний мінерал, диортосилікат острівної будови, група епідоту. Етимологія та історіяМінерал був описаний німецьким геологом, мінералогом Абрахамом Готтлобом Вернером у 1805 році. Він назвав його за прізвищем словенського збирача мінералів барона Жиґи Цойса, який надіслав йому зразки мінералу знайденого в Каринтії.[7][8] Цойс зрозумів, що це невідомий мінерал, коли його привіз до нього торговець мінералами, імовірно, Симон Прешерн, у 1797 році. Синоніми: зауальпіт. Опис
Містить (%): CaO — 24,6; Al2O3 — 33,7; SiO2 — 39,7; H2O — 2,0. Близький за складом, структурою, властивостями і умовами утворення до епідоту. Відрізняється від нього відсутністю або незначним вмістом заліза, світлим забарвленням (сірим, зеленувато-сірим). Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: щільні зернисті і тичкуваті аґреґати, призматичні кристали. Спайність досконала по (010), недосконала по (100). Густина 3,15-3,50. Твердість 6,0-6,75. Колір сірий, зелений, рожево-червоний, зеленувато-коричневий. У шліфах безбарвний. Блиск скляний. Злом нерівний. Цоїзит зустрічається як продукт гідротермальної зміни основних плагіоклазів, разом з амфіболами в метаморфічних породах, кристалічних сланцях, амфіболітах, також у гідротермальних родовищах, у парагенезисі з сульфідами. Рідкісний. Супутні мінерали: кварц, кальцит, серицит, альбіт, преніт, ґранат, епідот, везувіан, амфіболи, халькопірит, магнезит. Ванадійвмісний цоїзит — танзаніт (коштовний камінь). Розрізняють:
ПоширенняРодовища ювелірно-виробного цоїзиту відомі в Норвегії, Танзанії, США. Інші знахідки: Фіхтен (ФРН), Каринтія, Зальцбург (Австрія), Урал, Алтай, Забайкалля (РФ), Дактаун, штат Теннесі (США). Див. такожПримітки
Література
Посилання |