Червона Гірка (Мелітополь)Червона Гірка — історичний район Мелітополя, що включає в себе приватний сектор в північно-східній частині міста. Географічне положенняЧервона Гірка розташована на північ від історичного центру Мелітополя і відділена від нього Кизиярським струмком. На заході Червона Гірка межує з Кізіяром (кордон умовно проводиться по вулиці Ломоносова) і Мікрорайоном (до Мікрорайону відносяться багатоповерхові будинки, до Червоної Гірки — приватний сектор). На північ від Червоної Гірки розташовані Красногірське кладовище (по Піонерській вулиці), сад Корвацького і районна лікарня. На схід від Червоної Гірки розташовані лісопарк і Круча.[1] Найважливішими вулицями району є вулиці Карла Лібкнехта і Пушкіна. ІсторіяКрасногірське селище згадується в документах, принаймні, з 1923 року. 22 травня 1928 року Малий Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету змінив міську межу Мелітополя, і Червона Гірка увійшла до складу міста.[2] У 1929 році згадується вже діюча на той час філія міської бібліотеки на Червоній Горі. Це було одина з двох філій, і разом вони обслуговували 425 читачів.[3] До 1940 року нинішня територія Червоної Гірки вже була повністю забудована.[4] Після війни Червона Гірка мала репутацію самого кримінального району Мелітополя. «У Мелітополі була своя знаменита Червона Гірка. Так називалася одна з його околиць, розташована на височинах, розділених глибокими ярами. Будинки стояли там негусто, потопаючи влітку в розкішних садах. Ходити туди чужинцям не рекомендувалося. Червона Гірка славилася своєю круговою порукою, темними справами, потаємним блатний життям; найзнаменитіші хулігани і бандити були звідти. Красногорська шпана володарювала в центрі міста.» — Д. І. Дубровський, «Воспоминания»[5] У 1953 році міськвиконком ухвалив рішення про відкриття нової бібліотеки імені Лесі Українки на Червоній Горі і зобов'язав міську бібліотеку ім. Лермонтова виділити для нової бібліотеки книжковий фонд в кількості 2000 примірників.[6] У 2003 році через низьку наповнюваність класів була закрита одна з двох шкіл, які працювали на Червоній Горі, СШ № 12. Її учні були переведені в розташовану по сусідству СШ № 4, а будівля передана вечірній школі.[7] ТранспортПо території району проходять автобусні маршрути № 18 і 19.[8] ОсвітаВ районі знаходяться школа № 4 і школа-інтернат № 1. Раніше тут також працювала вечірня школа № 1, наразі закрита. Примітки
Посилання |