Черкаський академічний театр ляльок
Черка́ський академі́чний теа́тр ляльо́к (повна назва: Черкаський академічний театр ляльок Черкаської обласної ради) — обласний академічний театр ляльок у місті Черкасах. Знаходиться в колишньому будинку лісничого. Загальна інформаціяЧеркаський академічний театр ляльок розташований у само́му середмісті Черкас за адресою: вул. Леніна, буд. 4, м. Черкаси-18002, Україна. Цікавою є затишна будівля нинішнього академічного театру ляльок — пам'ятка архітектури XIX ст., вона належить до так званих «зразкових будинків», автором яких був вітчизняний архітектор А. Руска. Зовні цей колишній особняк здається одноповерховим, а насправді він має два поверхи (перший напівпідвальний). До нашого часу будинок зберігся майже у первісному вигляді[1]. ІсторіяТеатр ляльок у Черкасах було створено в листопаді 1965 року рішенням облвиконкому «Про створення Черкаського театру ляльок на повному самозабезпеченні при міському Палаці піонерів». Протягом 5 років театр зростав до значного професійного рівня, формуючи дієву трупу, напрацювавши репертуар з 7-ми вистав (за творами П'єра Гаммара, Самуїла Маршака, Євгена Шварца, Джанні Родарі, народних казок), розвинувши гастрольну практику поїздками по Черкаській, Полтавській і Сумській областях. 27 вересня 1970 року театру було надано статус обласного згідно з рішенням № 145 Черкаського облвиконкому. Організаторами і першими керівниками театру були Алла Григорівна і Володимир Петрович Мальцеви[2]. Від 1970-х років театр міститься в теперішньому приміщенні. Його діяльність у 1970-х роках була позначена співтворчістю головного режисера Валерія Бугайова та головного художника Андрія Курія та незабутніми виставами: «Лошарик» Генріха Сапгіра, «Біла Троянда» Бели Юнгера, «Мері Поппінс» за повістю Памели Треверс. На початку 1980-х років театр очолив головний режисер Володимир Долгополов. Його доробок — це вистави «Дзвони Лебединця-града», Карнаухової, Браусевича, «Чарівна лампа Аладдіна» Ніни Гернет, «Переможці» Петра Висоцького, а також концертні номери-довгожителі на українську тематику. Подальший період творчого життя театру (від 1985 року) позначений частою зміною головних режисерів, та, як результат — відсутністю творчого лідера протягом майже 20-ти років. У 2003 році театр прийняла новий директор Любов Величко, яка змінила на цій посаді Бориса Верлінського. У 2005 році на посаду художнього керівника призначено Ярослава Грушецького, а 2007-го — головним художником Каріну Чепурну. В театрі реконструйовано невеликий глядацький зал, який обладнаний необхідною звуковою та світловою апаратурою. Від 2007 року театр дає вечірні вистави, зокрема: «Обережно, Шапочка Червона!» за піснями Олександра Вертинського, «Каліф-Лелека» В. Маслова за Вільгельмом Гауфом, «Русалонька» Л. Разумовської за казкою Х.-К. Андерсена, «ОткрЫто» Славоміра Мрожека. У жовтні 2006 року наказом Міністерства культури і туризму України театрові надано статус академічного. Значною подією в культурному житті Черкас стало відзначення 45-річчя колективу в листопаді 2010 року[3]. Сьогодні (2011) театр очолює заслужений працівник культури України Любов Величко. Художній керівник театру — Ярослав Грушецький. Головний художник — Каріна Чепурна. Репертуар і діяльністьРепертуар Черкаського обласного академічного лялькового театру складається, як із дбайливо збережених вистав минулих років, так і з нових вистав за творами відомих українських та зарубіжних авторів. За роки творчої діяльності в театрі відбулося понад 150 прем'єр нових та капітально відновлених вистав за найкращими творами українських та зарубіжних авторів. За останні роки (кін. 1980 — 2013-ті рр.) репертуарна афіша театру збагатилася класичними творами:
Високий рівень вистав, індивідуальної і колективної майстерності дозволяє Черкаському театру ляльок гідно представляти своє рідне місто і Черкащину на Міжнародних фестивалях театрів ляльок:
Справжньою подією для колективу театру і жителів міста зазвичай стають новорічні свята, свята Різдва та Святого Миколая, до яких театр готує цікаві шоу-програми за спеціальним сценарієм із яскравими костюмами, ляльками-масками та веселими іграми. У цей період театр дає близько 100 вистав, які відвідують до 10 тисяч глядачів. Галерея
Примітки
Джерела |