Чечі́тка бі́ла[1] (Acanthis hornemanni) — співочий птах родини в'юркових ряду Горобцеподібних. Гніздиться на півночі Євразії і Північної Америки. Вид є частковим мігрантом — багато птахів на зимівлю залишається в місцях гніздування, частина мігрує на невеликі відстані, деякі долають тисячі кілометрів, мандруючи разом із звичайними чечітками. В Україні рідкісний зимуючий вид.
Опис
Морфологічні ознаки
У чечітки білої, на відміну від чечітки звичайноЇ, білі поперек і надхвістя
Птах менший за горобця. Маса тіла 12—15 г, довжина тіла біля 14 см, розмах крил — 20–24 см. Дорослий самець зверху білуватий, з темною строкатістю; на сірувато-чорних покривних перах крила дві вузькі білуваті смуги; поперек і надхвістя білі, на надхвісті слабкий рожевий відтінок; лоб і передня частина тім'я рожево-червоні; підборіддя і вуздечка темно-бурі; горло, щоки спереду і воло світло-рожеві; решта низу біла; махові і стернові пера темно-бурі, зі світлою облямівкою; дзьоб жовтий; ноги темно-бурі. У дорослої самки рожевий колір лише на лобі; на волі і боках тулуба темні риски. Молодий птах схожий на дорослу самку, але без рожевого кольору.
Від звичайної чечітки відрізняється значно світлішим забарвленням верху і низу, а також відсутністю строкатості на попереку і надхвісті.[2]
Інколи утворює гібриди із звичайною чечіткою, які у вбранні можуть поєднувати ознаки обох видів.
Звуки
Мелодійне «чіт — чіт — чіт», дещо повільніше, ніж у звичайної чечітки.
Поширення та таксономія
Ареал чечітки білої ципкумполярний — охоплює північні частини Північної Америки та Азії. Гніздиться у тундрі, а також у лісотундрі; головним чином у березових насадженнях. Зимує по всій Скандинавії та Прибалтиці, окремі особини трапляються в Ісландії, Великій Британії та Центральній Європі. Осіння міграція відбувається головним чином у листопаді, весняна — протягом березня — квітня.
Гніздовий період триває протягом травня — липня. Побудова гнізд розпочинається наприкінці травня. Гніздо будують на карликових березах та невеликих шільних кущах, рідко — на землі. Розміщують зазвичай біля головного стовбура на висоті 1-2 м. Будівельний матеріал — це стебла трави і гілочки, іноді корінці, в зовнішні стінки вплітаються шматочки березової кори; іноді гніздо будують майже виключно з рослинного пуху, а верхній край його обплітається стебельцями. Для вистилки гнізда використовують собачу шерсть, оленячий волос, пір'я білої куріпки, іноді вистилка робиться з рослинного пуху. У повній кладці 4—6 яєць (інколи 3—7) блідо-блакитного кольору з червонуватими крапками навколо тупого кінця. Насиджує самка, вилуплення відбувається через 10—12 діб, ще через 9—14 діб пташенята залишають гніздо.
Живлення
Основою раціону чечітки білої є насіння вільхи та берези; крім того, птахи збирають на землі насіння злакових. У селищах навесні чечітки живляться покидьками на смітниках. Під час кочівель поїдають насіння деревних порід (переважно, берези) і високих бур'янів.
↑BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
_(13667519855).jpg)
