Чжань — громадянська журналістка, яка подорожувала із Шанхаю в Ухань, щоб висвітлити ситуацію з пандемією COVID-19 у тій місцевості[3][4]. Вона фіксувала переповнені лікарні, порожні магазини, Інститут вірусології в Ухані, крематорії в прямих трансляціях та есе, також вона висвітлювала затримання незалежних журналістів та переслідування сімей жертв пандемії, які вимагають підзвітності за події[5]. За її словами, крематорії в Ухані працювали день і ніч, у той час, коли державні ЗМІ стверджували, що пандемія знаходиться під контролем[6].
Громадянські журналісти є джерелом нецензурованої інформації про пандемію в Китаї, однак через відсутність у них акредитації їх дуже мало[7].
Арешт
Мережа китайських правозахисників (Chinese Human Rights Defenders) зафіксувала зникнення Чжань 14 травня 2020 року; пізніше стало відомо, що її затримала поліція і перевезла назад до Шанхаю[4][8]. Вона залишалася ув'язненою без оголошення звинувачення аж до початку листопада. Чжань — одна із кількох громадянських журналістів, включно з Лі Цзехуа, Чень Цюши та Фан Бінь, які зникли або були заарештовані раніше в лютому 2020[4][9][10].
Тортури
Чжань зазнала тортур, її цілодобово тримали в наручниках протягом трьох місяців[7]. Вона оголосила голодування наприкінці червня на три місяці, її насильно годують через зонд[11][12][13].
Вплив тортур
Її адвокат Рен Цюаньню описав її як дуже слабку: "Окрім головного болю, запаморочення та болю в шлунку, вона також мала біль у роті та горлі. Вона сказала, що це може бути через запалення спричинене введення шлункового зонда"[4][11]. Адвокат заявив, що вона можливо не виживе[12].
Суд і вирок
Їй було пред'явлено звинувачення у "збиранні пліток та провокуванні неприємностей", яке китайський уряд часто використовує для ув'язнення своїх опонентів; вона була засуджена до чотирьох років ув'язнення[14]. Її злочин був визначений як підрив громадського порядку, створення хвилювань у громадському просторі[15]. Вона була звинувачена за комунікацію з іноземними ЗМІ, такими як Радіо Вільна Азія[en] (Radio Free Asia) та The Epoch Times[en], та розповсюдженні неправдивої інформації щодо пандемії COVID-19 в Ухані.
Чжан звинуватили у фальсифікації двох фактів у її репортажах в Ухані — у тому, що мешканці були змушені платити за тести на COVID-19, а також, що мешканцям, які мусили не покидати їхній дім, районні комітети присилали гнилі овочі як харчування. Чжан стверджує, що це правда[16].
Під час судового розгляду, який тривав менше трьох годин, її прихильникам, іноземним журналістам та британському дипломату було заборонено входити до зали суду[4][17][18][19]. Шанхайський суд засудив її до чотирьох років позбавлення волі, вона є першою громадянською журналісткою засудженою за повідомлення про перебіг пандемії в Китаї[3][20][21] Її представляють кілька адвокатів, включаючи Рен Цюаньню та Чжан Кеке.
Європейський Союз закликав її негайно звільнити. Вони також закликали звільнити адвоката з прав людини, Ю Веньшена, та кількох інших затриманих та засуджених правозахисників та репортерів у Китаї. Представник зовнішньополітичного відомства ЄС Пітер Стано заявив, "згідно із достовірними джерелами, під час затримання пані Чжан зазнавала тортур і жорстокого поводження, а стан її здоров'я серйозно погіршився"[23].
Сполучене Королівство
Посольство Сполученого Королівства в Пекіні заявило, що її справа "викликає серйозне занепокоєння щодо свободи ЗМІ в Китаї" і що вона є однією з щонайменше 47 журналістів, які зараз перебувають під вартою в Китаї за висвітлення коронавірусної пандемії у Китаї; у заяві Китай закликається до їх звільнення[24].