|
Чуєш, брате мій (Журавлі)
«Журавлі́» («Чу́єш, бра́те мій», «Ви́диш, бра́те мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий. ІсторіяПоезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:
Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край. Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій». Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко. Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,
Орієнтовно від 1915 року використовується як «галицька похоронна» пісня, спочатку при похоронах Січових стрільців, вояків Української галицької армії, опісля й інших галичан, особливо визначних і творчих особистостей (музикантів, артистів, літераторів тощо)[джерело?]. Образ пісніОбразний зміст “Журавлів” підпорядковується зображенню гострих соціальних явищ, які мали місце в історії нашої держави на початку XX ст., зокрема, це поразка визвольних змагань, еміграція та туга за втраченою Батьківщиною. Через яскраві символічні художні образи («журавлі», «море», «діалог з братом») автор слів Богдан Лепкий, змальовує картину прощання з рідним краєм, особисту та суспільну трагедію. Образність твору тісно пов'язана із українською народною міфологією та світоглядом. Центральний образ пісні - “журавлі” у творі Лепких асоціюється із людиною, яка змушена покинути назавжди “рідне гніздо” та Батьківщину. У світогляді українців «журавель» є священним птахом, що символізує вірність. Варто зауважити, що вираз “відлетіти у вирій”, як оспівується у пісні, в народній поетиці означає смерть людини, адже, значну кількість українців під час еміграції чекали важкі випробування і навіть загибель. Образ “журавля” вдало зображено автором музики Левком Лепким, фраза “кру-кру-кру...”, яка лунає на одному звуці, вдало імітує затихаючий назавжди у вирії журавлиний клекіт. Сіра осіння мряка, яка ховає “слід по журавлях” та звукозображальність підкреслюють трагічний образ твору. Важливим у пісні є образ “моря”. В українських народних піснях, море, річка чи будь-яка водойма, найчастіше, символізують пройдений час, або далеку мандрівку. У творі братів Лепких “море” підкреслює важкість “безкінечного” шляху, який здолають не всі («крилонька зітру») та символізує перехід у іншу невідому реальність. Наступним цікавим художньо-семантичним літературним прийомом є діалог між братами. Можна припустити, що персонажі спілкуються не тільки як брати, а як товариші, побратими по зброї, земляки та однодумці. В хоровій обробці К. Стеценка ефекту «діалог між братами» композитор добивається використовуючи поліфонічний фактурний прийом імітаційної поліфонії. Музика “Журавлів” Левка Лепкого має стилістичну спорідненість з українськими народними піснями, можливо саме цим і пояснюється велика популярність цього твору. Композитор використовує характерні для народного мелосу, а саме, притаманні для журливих пісень, елементи музичної мови, зокрема: мелодичне оспівування терцевого інтервалу, яке зображує схлипування та плач; притаманну діатонічну гармонію; ритміку та ладовість. [1] Текст пісніВидиш, брате мій,
Кличуть: кру-кру-кру,
Чути: кру-кру-кру, Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днїв / Впорядкував і рисунками прикрасив Б. Лепкий. Відень : Українська Культурна Рада, 1916. С. 57—58. 65 с. Виконавці
Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема:
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
