Шарль де Кулон народився 14 червня 1736 р. в Ангулемі, в сім'ї чиновника. Навчався в одній з найкращих шкіл для молодих людей дворянського походження «Колежі Чотирьох Націй» (Колеж Мазаріні). У лютому 1760 р. вступає до Військово-інженерної школи в Мезьєрі, одного з найкращих вищих технічних закладів XVIII ст. Закінчив школу в 1761 р. в чині лейтенанта. Потім протягом дев'яти років Кулон служив у інженерних військах на острові Мартиніка, де будував мости, дороги, укріплення. В 1772 році повертається до Франції, де й далі працює військовим інженером у Шербурі, Безансоні та інших містах. За наукову працю щодо розрахунку архітектурних конструкцій Кулон у 1774 році був обраний членом-кореспондентом Академії наук Франції. Облаштувався в Парижі, служив інтендантом вод і фонтанів. Після початку революції в 1789 р. пішов у відставку й перебрався до невеличкого містечка Блуа.
Помер 23 серпня 1806 р. в Парижі у віці 70 років.
На честь французького вченого була названа одиниця електричного заряду — кулон (Кл), введена в практику в 1881 році.
На початку 1770-х, повернувшись з Мартиніки, Кулон активно займається науковими дослідженнями. Опублікував праці по технічній механіці (статика споруд, теорія вітряних млинів, механічні аспекти кручення волокон і т. д.). Кулон сформулював закони кручення; винайшов крутильні терези, які він сам застосував для вимірювання електричних й магнітних сил взаємодії. У 1781 він описав дослідження по тертю ковзання і кочення і сформулював закон сухого тертя. У тому ж році став членом Паризької академії наук. З 1785 по 1789 р. опублікував сім книг, у яких сформулював закон взаємодії електричних зарядів і магнітних тіл (закон Кулона), а також закономірність розподілу електричних зарядів на поверхні провідника. Ввів поняття магнітного моменту і поляризації зарядів. В 1789 році у нього вийшла праця по теорії тертя ковзання (Théorie des machines simples, en ayant égard au frottement de leurs parties et à la roideur des cordages).
Після революції Академія наук неодноразово викликала вченого до Парижа брати участь у визначенні мір і ваг (ініціатива революційного уряду). Кулон був одним з перших членів Національного інституту, який замінив академію. У 1802 році призначений інспектором громадських будівель, але здоров'я, втрачене на службі, не дало змоги вченому проявити себе на цій посаді.
Stephen Timoshenko, History of Strength of Materials (1956)
Sylvie Provost (1995). Charles Coulomb. La précision de l'ingénieur. in Aventures scientifiques. Savants en Poitou-Charentes du XVIe au XXe siècle (DHOMBRES J., dir.), Les éditions de l'Actualité Poitou-Charentes (Poitiers) : 72-85.
Филонович С. Р. Шарль Кулон. — М.: Просвещение, 1988.