|
Шаропов Біжан Рашидович
Біжа́н Раши́дович Шаро́пов (7 жовтня 1989, Душанбе, Таджицька РСР — 13 квітня 2022, с. Борове, Харківська область, Україна) — український біолог і біофізик, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023, посмертно). БіографіяЗ 1995 року родина мешкала в Києві.[1] Навчався на кафедрі біології природничого факультету НаУКМА. Навчався в аспірантурі Інституту фізіології НАН України, брав участь у Євромайдані, у 2014 воював на Луганщині в складі добровольчого батальйону «Айдар»[2][3][4]. 2019 року захистив дисертацію кандидата наук на тему «Експресія та функція капсаїцинового рецептора TRPV1 у сечовому міхурі щура в нормі та при патології»[5]. Дослідження присвячені функціям TRP-каналів[6] У 2019 році був фіналістом конкурсу на Премію Фонду Платона Костюка Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у США[7] Виступав з науково-популярними лекціями під час «Тижнів мозку» та в межах інших подібних подій[8]. Давав численні інтерв'ю з питань нейробіології та коронавірусної хвороби 2019, зокрема Громадському радіо[9] Від початку російського вторгнення повернувся до війська. Воював у складі 11 ОРСП 112 бригади ТрО, брав участь у боях за звільнення Київщини, заходив у звільнений Чорнобиль, обороняв Ізюм. 13 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання із прориву оточення у напрямку населеного пункту Підлиман Харківської області, підрозділ Біжана потрапив у засідку в районі села Борове та вступив у бій з російськими окупаційними військами. Втративши техніку, воїни були змушені прориватися малими групами. Після цього Біжан та його бойові побратими на зв'язок не виходили. З 15 квітня Біжан Шаропов вважався зниклим безвісти. На початку 2023 року з'являються неофіційні повідомлення про його загибель, а 28 лютого 2023 року Інститут фізіології імені Богомольця офіційно повідомив про смерть свого співробітника[10]. 20 березня 2023 року на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання з Біжаном Шароповим. Поховання здійснено на Алеї Слави Лук'янівського кладовища.[11][12] Біотехнологічна діяльністьУ 2016 році разом с кількома іншими ветеранами «Айдару» Шаропов заснував приватну біотехнологічну компанію «Українські генетичні технології»[13]. Він став головним біологом компанії. За словами Шаропова та Любові Столяр, метою компанії було виробляти дешеві реактиви для біологічних лабораторних досліджень в Україні[14]. Компанія стала відомою навесні 2020 року, коли оголосила про створення тест-системи на основі ПЛР для виявлення збудника коронавірусної хвороби 2019. Публікаційна діяльністьШаропов є автором низки літературних, публіцистичних та науково-популярних творів. Дебютував з оповіданням-спогадом «У нас тут перемир'я» в збірці «Голос війни» (2017). Фіналіст першого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле»[15] з оповіданням «Вершник перший». Твір присвячене лікарям, які лікували українців від епідемії «іспанського грипу» під час визвольних змагань взимку 1918 року. За словами автора, оповідання базується на тогочасних документах, зокрема газетах і спогадах сучасників. Журі відзначило сюжет, вдале використання символіки Апокаліпсису, яскраві типи персонажів, а стиль визначило як близький до імпресіонізму. Автора назвали одним з претендентів на перемогу в наступні роки.[16] Автор публіцистичних статей на тему націоналізму[17] Автор низки науково-популярних статей, зокрема щодо глобальних епідемій[18]щодо космічної медицини[19]. Нагороди
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||
