Шведська королівська академія наук

Шведська королівська академія наук
швед. Kungliga Vetenskapsakademien
Абревіатура	KVA(швед.)
Тип	академія наук Swedish Royal Academiesd будівля національна академія наукd
Засновник	Jonas Alströmerd Андерс Юган фон Гепкен Sten Carl Bielked Карл Лінней Mårten Triewaldd Carl Wilhelm Cederhielmd
Засновано	2 червня 1739
Правовий статус	academic districtd
Країна	Швеція
Штаб-квартира	Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 691: attempt to index field 'property' (a nil value).
59°21′59″ пн. ш. 18°03′06″ сх. д. / 59.366388888889° пн. ш. 18.051666666667° сх. д. / 59.366388888889; 18.051666666667
Членство	Committee on Space Researchd[1] Association of Learned and Professional Society Publishersd[2] All European Academiesd[3] Міжакадемічне партнерствоd[4] Міжнаціональна Наукова Радаd[5]
Офіційні мови	шведська
Дочірня(і) організація(ї)	Абіску
Дохід	15 232 777 € (2020)
Вебсайт: kva.se
Шведська королівська академія наук у Вікісховищі

Шве́дська королі́вська акаде́мія нау́к (швед. Kungliga Vetenskapsakademien, KVA) — одна з королівських академій Швеції.

Академія — незалежна, неурядова наукова організація, яка підтримує науку, передусім природничі науки та математику. 2 червня 1739 року її заснували натураліст Карл Лінней, комерсант Юнас Альстремер, інженер-механік Мортен Трівальд, державні службовці Стен Карл Більке та Карл Вільгельм Седер'єльм, а також політик Андерс Юган фон Гепкен.^[6]

Призначенням академії було зосереджуватися на практично корисних знаннях та публікувати матеріали шведською мовою для ознайомлення широких мас із академічними відкриттями, на противагу заснованому в 1719 році Королівському науковому товариству в Упсалі (швед. Kungliga Vetenskaps-Societeten i Uppsala), що публікувало свої праці латиною. Шведську королівську академію наук також навмисне розмістили в центрі торговельної діяльності — Стокгольмі, у якому, на відміну від Упсали, тоді ще не було університету. Академію влаштовано на зразок Лондонського королівського товариства та Французької академії наук в Парижі — установ, знаних декому із співзасновників. Виносить рішення про присудження Нобелівських премій з 1901 р. з фізики, хімії та з економіки (з 1969 р.).

Комітети Академії присуджують такі міжнародні нагороди:

• Нобелівська премія з фізики, хімії та економіки^[7][8] (відома також як Нобелівська меморіальна премія з економіки)
• Премія Крафорда з астрономії та математики, наук про Землю, біологічних наук (насамперед екології) та дослідження поліартритів^[9]
• Премія Рольфа Шока з логіки та філософії^[10]
• Премія Грегорі Аміноффа з кристалографії^[11]
• Медаль Оскара Клейна.

Академія присуджує також низку національних премій:^[12]

• Премія Горана Густафсона за дослідження в галузі хімії, математики, молекулярної біології, медицини та фізики
• Премія Сьодерберга за дослідження в галузі економіки, юриспруденції або медицини
• Премія Інгвара Ліндквіста для вчителів у галузях фізики, хімії, біології, математики та природничих наук
• Премія Таге Ерландера "за дослідження в галузі природничих наук та технології" у чотирьох областях (фізика, хімія, технології та біологія)

• Нобелівський комітет
• Шведська академія
• Список членів Шведської королівської академії наук

• The Royal Swedish Academy of Sciences [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.]

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2016)

• Велика енциклопедія Кирила і Мефодія^[ru], www.km.ru (версія 2005 року CD 1-2) (рос.)