Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Шевченкове (Ніжинський район)

село Шевченкове
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Тер. громада Дмитрівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74040130130077506 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 70 (2006)
Площа 0,24 км²
Густота населення 291,67 осіб/км²
Поштовий індекс 16563
Телефонний код +380 4635
Географічні дані
Географічні координати 51°0′28″ пн. ш. 32°51′23″ сх. д. / 51.00778° пн. ш. 32.85639° сх. д. / 51.00778; 32.85639
Середня висота
над рівнем моря
133 м
Місцева влада
Адреса ради 16572, Чернігівська обл., Ніжинський район , смт Дмитрівка, вул. Незалежності, буд. 18
Карта
Шевченкове. Карта розташування: Україна
Шевченкове
Шевченкове
Шевченкове. Карта розташування: Чернігівська область
Шевченкове
Шевченкове
Мапа
Мапа

Шевче́нковесело в Україні, у Дмитрівській селищній громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 1951 року - Шостопа́лів хутір.

Належить до Гайворонської сільської ради.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 70 100%

Історія

Шостопалів хутір був населений родинами з прізвищем Шостопал, які в часи комуністичного панування почали писатися також і як Шестопал. Почав різко зростати у 1930-ті роки, коли сюди почали масово переселювати мешканці сусіднього села Гайворон. З'явилися родини Товкунів, Соломських, Гегенів, Штурмаків[2].

Села заселялось згідно Столипинської земельної реформи та в перші роки радянської влади.

Також до села тікали від сталінської депортації представники родин "бахмацький німців", зокрема й родина Кольвіц (Kollwitz), яка переписалася більш українським "Кульвіс". Поховані на сільському цвинтарі, нащадки живуть у м. Бахмач та Київ.

В селі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство та колективне підприємство "Червона Зірка" (1930-1950).

Нинішній стан

Мешканка с. Шевченкове із родичем з с. Голінки.

Більшість населення - люди пенсійного віку числом до 25 осіб, що постійно мешкають тут. Улітку приїжджають жити їхні діти із сусідніх сіл та Бахмача.

На території села, при самій трасі "Бахмач-Дмитрівка", гіпсовий пам'ятник поету Тарасу Шевченку (1950). Його відреставровано 2008 року - постамент зміцнений металевим листом.

Два цвинтарі: за залізничною колією, який, фактично, належить до с. Веселого та, власне, шевченківський - добре доглянутий, із поминальним столом. Тут же могила майора медичної служби сталінських військ, який загинув поблизу села 1943.

Окремі хати куплені під дачі. Неподалік - залізниця. Старовинний дубовий гай, дерево з якого, за переказами, йшло на будівництво с. Рубанка. У 1960-их роках силами селян висаджено сосновий бір, який поширюється тепер в бік села Гайворон самосівом.

Традиції

Церкви на території села немає. Храмове свято збігається з гайворонським - Покрова Богородиці і Пріснодіви Марії. Традиційні страви - кисіль із бузиною, захоло́д.

Примітки

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. останні двоє - німецькі прізвища Ґе́ґен і Штурм - походженням з бахмацьких німців, депортованих 1944 у Казахстан

Посилання

Погода в селі [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya