Шепіт (Вижницький район)

село Шепіт
Герб Шепота (Вижницький район) Прапор Шепота (Вижницький район)
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Вижницький район
Тер. громада	Селятинська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73020150100021548
Облікова картка	Шепіт
Основні дані
Населення	683
Поштовий індекс	59133
Телефонний код	+380 3738
Географічні дані
Географічні координати	47°48′17″ пн. ш. 25°8′29″ сх. д. / 47.80472° пн. ш. 25.14139° сх. д. / 47.80472; 25.14139
Середня висота над рівнем моря	925 м
Відстань до обласного центру	115 км
Відстань до районного центру	32 км
Місцева влада
Адреса ради	59133, Чернівецька область, Путильський район, с. Шепіт
Сільський голова	Горбан Дмитро Ілліч
Карта
Шепіт
Шепіт
Мапа
Шепіт у Вікісховищі

Ше́піт — село у Селятинській сільській громаді Вижницького району Чернівецькій області України.

Село Шепіт лежить на березі річки Сучава, на якій розташований водоспад «Сучавський Гук» який має вид каскаду з трьома уступами загальною висотою п'ять метрів. Біля третини території села є державний кордон з Румунією.

Відстань до Путили становить бл. 32 км і проходить автошляхом Т 2601. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Румунією Шепіт—Ізвори.

До села Сарата дорога пролягає через перевал Семенчук (1410 м).

У селі річка Кобилара і струмок Горбанєвський впадають у Сучаву.

Ймовірно, назва пов’язана з геологічним заказником – водоспадом Сучавський Гук. Адже слово «шипіт» по-гуцульськи значить поріг на річці. Зустрічаються в гуцулів такі слова як «шептій» чи «шептуха» – це знахар чи знахарка, які лікують замовляннями.^[1] В часи Австрійської імперії село мало назву Шепіт-Камерал («камеральний» означає державний маєток часів Австро-Угорщини). За часів панування боярської Румунії село називалося Шепіт на Сучаві тому, що воно розташоване вздовж річки Сучава. Місцеве населення називало село Шепіт – Ізвірський.

Вперше село Шепіт згадується в дарчій грамоті молдавського господаря Штефана Великого 15 березня 1490 року, в якій він подарував його монастирю Путна.

За переписом 1900 року в селі Шипіт Радівецького повіту були 804 будинки, проживали 3323 мешканці: 2551 українець, 18 румунів, 123 німці, 391 єврей, 167 поляків. Також був фільварок Ізвори (були 18 будинків, проживали 65 мешканців: 17 українців, 2 румуни, 29 німців, 7 євреїв, 2 поляки).^[2]

З 1914 до 1938 року за маршрутом Радівці (сучасна Румунія) – Шепіт (кінцева зупинка «Велика станція») функціонувала залізниця, мощена залізними шпалами. У цьому гірському селі, де проживало понад 10 тисяч осіб (більше, ніж наразі у найбільшому в Україні селі Клішківці), працювало кілька пилорам, два водяні млини на річці Сучава. Великими партіями сплавлявся ліс.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Герб села Шепіт затверджено рішенням сільської ради № 189/9-08 від 18 січня 2008 року. У зеленому полі відокремлене хвилеподібне (S-подібне) золоте підніжжя, на увігнутій частині золоте дерево, на вигнутій така ж сарна.

У гербі використано мотив з печатки села XIX століття. Автор проєкту — А. Гречило.

У селі розташований геологічний заказник — водоспад «Сучавський Гук». Звідси починається туристичний маршрут до гори Томнатик, на Чивчинські та Гринявські гори. На південний захід від села розташовані ботанічні пам'ятки природи — «Арніка» і «Буковинка».

Іллінська Церква (1898 рік) — дерев'яний храм, який визначений як Пам'ятник архітектури національного значення Чернівецької області № 1763 1. Належить Українській православній церкві московського патріархату. Була зведена на честь ювілейного правління цісаря Франса Йозефа (різні дослідники вказують на 50-ти чи то 60-річчя обіймання трону). У храмі досі зберігається унікальний цісарський трон. Висота церкви – 30 м. А стиль будівництва належить до модерну.

1950 р. настоятель о. Петро Тимофійчук (1898 с. Вовчківці, Коломийський району, Івано-Франківської області — 1986), висвячений 1950 р. в Миколаївському соборі м. Чернівців.

• Чіпріан Порумбеску — румунський композитор, автор мелодії національного гімну Албанії;
• Дмитро Горбан — 14 січня 2016 р. на 38-му році життя пішов у вічність мобілізований військовозобов’язаний, доброволець, колишній голова Шепітської сільської ради Дмитро Горбан, який служив в 58-й окремій моторизованій бригаді на території Донецької області.

• 

  

• 
  Стара дерев'яна хата та стайня

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шепіт (Вижницький район)

У Вікісловнику є сторінка Шепіт.

• Погода в селі Шепіт [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• Старі фото села Шепіт^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Водоспад Сучавський Гук [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.] - відео

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Містичний Шепіт
2. ↑ Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних