Шишлівці

село Шишлівці
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Рада	Тарновецька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100250100011603
Основні дані
Засноване	1948
Населення	339
Площа	0,79 км²
Поштовий індекс	89420
Географічні дані
Географічні координати	48°34′25″ пн. ш. 22°12′16″ сх. д. / 48.57361° пн. ш. 22.20444° сх. д. / 48.57361; 22.20444
Місцева влада
Адреса ради	89420, с.Тарнівці , вул. Горького, 107 А
Карта
Шишлівці
Шишлівці
Мапа

Ши́шлівці - село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Уж.

В південно-західній частині Шишківців, за залізничним переїздом – поселення провінційно-римської культури.

Перша згадка про село відноситься до 1323 року. В ній говориться, що село належало землевласникам із Чічаровець (нині - Східна Словаччина). В письмових джерелах село відоме під назвами: "Syslocz", "Zysluch". Є підстави вважати, що назва села виникла в слов'янському мовному середовищі не пізніше ХІ - ХІІ ст. Згідно з джерелами XIV - XV ст., Шишлівці продовжували належати землевласникам із Чічаровець. Одна гілка з них до свого прізвища додавала прикладку "шишловецькі". В 1413 році власники Шишлівців продали село Лелеському монастирю, у власності якого воно перебувало ще в XVII ст.

У 1427 році Шишлівці були оподатковані від 9-ти порт. Тоді в селі нараховувалося 10 житлових будинків. В 1459 році тут мешкали уже 23 селянські родини. В другій половині XVII ст. кількість селянських господарств значно зменшилась. Оподаткуванню підлягало лише 6 господарств, які володіли 2-ма портами. Згідно з даними за 1599 рік, у селі нараховувалось 13 господарств. Тоді Шишлівці вважалися малим поселенням, в якому жили винятково залежні селяни. В 1715 році в селі налічувалося 9 господарств, серед яких 8 селянських і одне кріпацьке.

Джерела другої половини XVIII ст. вважають Шишлівці мадярським селом.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210608, розташована у приміщенні дитячого садка.

Результати

• зареєстровано 297 виборців, явка 44,78%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 45,97%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 14,52%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 8,87%.^[1] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 54,26%, за Роберта Горвата (самовисування) — 12,40%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 8,53%^[2].

Храм Різдва пр. богородиці. 1872.

Парохія існує з XVIII ст. В 1940 р. в селі було 173 греко-католики, 139 римо-католиків і 5 реформатів.

Невелику муровану церкву зруйнували після зняття з реєстрації в 1964 р. Тоді розібрали башту, іконостас і все інше майно з храму винесли і спалили. Церква була перетворена на спортивний зал.

У 1991 р. люди почали ремонтувати наву, відбудували вежу і вкрили її конічним шатром. Інтер’єр побілили, а на малювання і новий іконостас поки що бракує коштів. У 1950 р. місцевий греко-католицький священик Георгій Чурґович (1905 – 1972) був засуджений на 25 років каторги.

- Меморіальна дошка Іштвану Добо, було урочисто відкрито у грудні 2009 року.

- Храм Різдва пр. богородиці. 1872.